Починаю плакати, як тільки чоловік заводить серйозну розмову

Заміжня 5 років. Важко розповідати чоловікові про свої бажання, мрії, почуття, визнаватися йому в любові, хвалити, підтримувати. Як тільки він запитує про щось, просить про допомогу, я починаю плакати. Намагалася сама розібратися в емоціях. Згадала, що з батьком вела себе так само. Він був суворим, вимогливим. Чоловік зовсім не такий, але я все одно плачу, коли він робить мені зауваження. Що мені робити?

Вероніка, 29 років. Порада від психолога.
Вероніка, судячи з усього, ви занадто часто пригнічуєте емоції. Уявіть, що всередині вас посудина наповнена ними. У здоровому стані така посудина відкрита, емоції вільно виходять з неї. Але оскільки в минулому вам доводилося придушувати свої почуття, ваша емоційна посудина закрилася. Емоції вирують в ній, як вода в чайнику, і чекають моменту, коли кришка хоч трохи прочиниться. У ситуації, що вимагає відвертості, вони виходять спонтанно, неконтрольовано, і ви плачете.

Спробуйте розібратися, які саме емоції відчуваєте в таких ситуаціях. Адже плакати можна, коли сумно, коли страшно, коли ви злі і навіть коли радієте. Варіантів багато. Далі вам потрібно буде прожити ці емоції. І краще разом з психологом, або на спеціальних психологічних курсах відкрити кришку емоційної судини і звільнити те, що в ній накопичилося. Виговоритися і проплакати.

Здавалося б, чим допоможуть сльози, адже ви і так ридали, і не раз. Але щоб ефект був, повинна дотримуватися одна умова – ваші емоції хтось повинен прийняти. Тобто потрібна людина, яка вислухає вас, поспівчуває, прийме, скаже, що всі ваші почуття нормальні. Швидше за все, ні батько, ні чоловік не змогли прийняти їх, і конфлікт залишився незавершеним.

Ситуація повторюється знову і знову, вимагаючи завершення. Ви плачете, щоб хтось вислухав і прийняв. Але самі себе не приймаєте, а пригнічуєте, стримуєте емоції всередині. Напруга зростає і рано чи пізно проривається сльозами.

Якщо і далі придушувати емоції – може розвинутися психічний розлад. Наприклад, обсесивно-компульсивний, або клінічна депресія. Тому раджу звернутися до психолога, щоб «відкрити кришку» емоційності, виплеснути емоції і, за допомогою фахівця, прийняти їх.

Зараз з’явився і активно розвивається новий напрямок – емотологі. Це люди, які працюють з емоціями, допомагають іншим проживати і відпускати їх. Пошукайте фахівця і попросіть про допомогу, щоб звільнитися від емоційної напруги. Коли ви це зробите, вам стане легше.