Подруга дитинства…

Наталка розлучалася зі своїм чоловіком довго. На розлучення він подав сам, але всі перешкоди були саме від нього.

Довелося ділити квартиру, вона була сумнівно спільною. Маленький Артем ще нічого не розумів, його цікавило лише «де тато». А тато вимагав повний та «справедливий» поділ майна.

Суд ухвалив рішення, але його це не задовольнило. Він шукав нові підтвердження його участі в сім’ї, навіть залучив свою матір і сестру з хибними свідченнями.

У Наташі на руках були всі документи, які доводили її право на всю квартиру. Роману належала лише одна дванадцята частка, – рівно стільки тоді дала його мати готівкою, але Роман зі свекрухою вимагали оформити квартиру навпіл, тобто порівну.

Наташа була вже при надії, гроші були дошлюбні, та ще і її батьки допомогли. Вона на це не погодилася і все оформили відповідно до внесених коштів.

Вийшло, що у Романа виявилося лише сім квадратних метрів. Його мати обурювалася, але їй довелося упокоритися, хоч щось її син має, і навіть реєстрацію. Все ж таки в шлюбі, а як там далі піде.

Артем з’явився трохи раніше за термін. Буває, але для свекрухи це неприйнятно. Раніше, – значить, нагуляла і приховала. Не схожий на її сина – нагуляла!

Ходити почав пізно, майже в рік, а її син пішов ще до дев’яти місяців. Вона бачила все нові та нові причини. Кожен крок, кожне нове слово, нове досягнення – не наш!

У три роки Наталка віддала сина до школи раннього розвитку, і знову це не сподобалося свекрусі. Для неї це заняття дівчаток. Рома завжди хотів бути футболістом, отже, знову попадання не туди.

Свекруха постійно натякала невістці, а синові говорила відкрито. Нарешті її мрія справдилась і Роман подав на розлучення. Пів квартири йому не дісталося, навіть третина не світила.

Наталя хотіла виплатити йому частку, але він не погоджувався. Наталя вирішила продати, щоб було надійніше і спокійніше у майбутньому. А ось свекруху все не влаштовувало.

Продати та поділити, – грошима можна і більше взяти. Ціна на квартиру за п’ять років зросла. Врешті квартиру було продано. У ціні вона виграла, але для колишнього гроші виявилися зовсім невеликими. Якщо рахувати інфляцію, то Роман залишився у програші.

Наташа купила майже таку саму квартиру, тільки в іншому районі міста і дешевше. Квартира була без ремонту. Батько допоміг упорядкувати все.

За рік Наталя дізналася про весілля її колишнього. Як дізналася? Найкраща подруга Ліза запросила на своє весілля.

– На твоєму весіллі я гуляла, тепер ти мене заміж видай! Ми завжди залишимося найкращими подругами.

– А хто наречений? Ти мене познайомиш?

– Все дізнаєшся на весіллі. До речі, все вбрання для гостей я вибираю сама. У нас старомодна вечірка. Можеш вибрати й сама, але я рекомендувала б тобі сукню, як на нашому випускному.

– Це ж вийшло з моди!

– Правильно! Я ж говорю – старомодна вечірка. Не далеке ретро, ​​а щось щойно вийшло з моди. А може тобі позичити мою сукню в якій я була на твоєму весіллі? Не доведеться витрачати гроші на нову.

– Ні, дякую. Я сама підберу. Розмір у нас різний.

– Можна вшити.

– Ні, не варто так турбуватися та ризикувати своїм вбранням. Воно знадобиться тобі на другий день. У мене все є, я обов’язково виглядатиму відповідно на твоєму весіллі.

– Про зачіску не забудь, нічого особливого, можна хоч простий хвіст. Загалом усі будуть без зачіски.

Наталка підготувалася. Через близьких друзів вона дізналася, хто наречений. Виявилось, що це її колишній. Спочатку було здивування, але потім Наташа пригадала всі зустрічі з подругою у присутності колишнього чоловіка.

Ліза їй відверто заздрила. Заздрила всьому і завжди – освіта, робота, чоловік, квартира. У Наташі все було, а Ліза не змогла навіть освіти отримати, хороша робота їй не світила.

Квартиру вона сподівалася отримати разом із чоловіком, а так, дивишся, і працювати не треба буде. Ліза вірила Романові, а він розповідав, що Наталя його під час розлучення обдурила.

Обібрала, як липку, та ще й аліменти повісила на нього, а дитина ж не його. Мати Роми це підтверджувала.

Вони були подругами. Були! Ліза вирішила помститися, посміятися, а вірніше виставити Наташу на посміховисько. Помститися за те, що у Наташі все виходить, за те, що вона завжди краща.

Наташа надсилала Лізі фотографії суконь. Схвалено було найгіршу, Наташа на це й чекала.

– Добре подруго, ще туфлі. Допоможеш?

Все було вибрано… і закинуто в дальню шухлядку. Наталя купила нову дорогу сукню, туфлі. Ліза тим часом розпускала чутки, що її подруга ледве кінці з кінцями зводить.

А на весілля вона запросила її з жалю, щоб та поїла, а можливо чоловіка знайшла. Про те, що колишній чоловік Наташі, тепер її наречений, Ліза їй не сказала.

…Весілля було у найдорожчому ресторані міста. То була не старомодна вечірка, всі були в ошатних дорогих сукнях. Ліза чекала Наташу.

– Де ж наша бідолаха? Ти будеш здивований, Ромо, але твоя дружина бідує. Так її шкода. Я дозволила їй без подарунка. До речі, щодо нібито твоєї дитини.

– Потрібно обов’язково зробити тест на батьківство. Ти зовсім необдумано вчинив під час розлучення, – аліментів могло й не бути. Адже мама тобі казала!

– Тест я вже здав!

– Погано ти знаєш Наташу. Прикидається бідною вівцею, щоб більше грошей з тебе взяти. А коли будуть результати тесту?

– Досить говорити про неї! Навіщо ти взагалі її покликала? Не могла нічого краще придумати? Хочеш усе зіпсувати?

Наталя увійшла в ресторан не остання. Виглядала вона на всі сто відсотків. Чоловіки розглядали її, а хто знав, – стали шушукатися. Ліза казала їм, що Наталя бідує, а тут…

– Вітаю тебе, подруго, із чудовим вибором. Прийшла, щоб просто привітати. Не зможу розділити з вами веселощів, у цей час я маю бути в іншому місці. Подарунок я вам приготувала, все у цьому конверті.

– Що там?

– Розкривати, розкривати! – Закричали гості, адже всі конверти розкривалися і всі подарунки оголошувалися.

– Наташа, – шепнула Ліза, – може не варто відкривати конверт, він дуже тонкий. Тобі буде соромно. Скажи, що ти проти.

– Ні, я не проти. Ви відкривайте, а мені час.

Вона пішла, а у конверті був тест на батьківство. Роман місяць тому сам запропонував це зробити, а з передвесільними клопотами забув проконтролювати.

Всі просили оголосити подарунок, Ліза нервувала, Роман сердився на Лізу і на матір. Мати Романа читала і не вірила своїм очам. Її онук! Її! Гості шуміли, тамада намагалася вести програму далі, але колишніх веселощів уже не було.

Наталя повернулася додому, Артем був у її батьків. Завтра вона поїде до них, а в понеділок розпочнеться новий робочий тиждень, – але вже без колишніх!

Подруга теж зайняла почесне місце у цьому списку. Життя триває, і все у неї ще попереду, – які її роки…

Пишіть в коментарях, що ви думаєте з цього приводу? Ставте вподобайки!