Подруга розповіла чоловіку, що коханець мені шубу подарував

Розказала я якось подрузі по секрету, що мені на день народження мають подарувати шубу. Давно мріяла про таку, кажу, чоловікові вже 3 місяць натякаю, обережно так. Картинки показую, фото, розповідаю про знижки, акції. Навіть уже жалілася що пуховик порвався. Чоловік в шоці був, адже тільки 1 місяць назад як купили. То я так хотіла шубу,що навіть довелося замка вирвати по живому. Щоб отримати бажане. Кажу тільки, нікому, більше, це ж секрет.

Подруга вислухала, покивала головою і пішла. Я собі по своїм справам, перебираючи в голові варіанти шуб, які б мені підійшли. Потім через деякий час, уже перед самим днем народження дзвонить мені свекруха.

-Привіт, що тобі подарувати? Ні, я розумію що не мати міліонера, але можу щось особливе. Може якесь взуття хороше. Розмір у нас однаковий, тому має підійти. До шуби буде саме те. – Проязвила свекруха. А я думаю, от і все. Шуба у мене в руках. Значить чоловік їй сказав що шубу мені купить.

Настав день Х. Чоловік чорніше хмари. А потім не витримав і каже все, збирай речі. Бачити тебе не хочу. Я думала може жарти такі, чи розіграш.

Словом, добре що я з характером, і коли чоловік мене виганяти почав то все вияснила. Подруга сказала моїй кумі що мені шубу на день народження мають подарувати. Та не зрозуміла хто, бо мій Валера їй дзвонив і питав якого розміру мені купити каблучку, радився так сказати. Передала це своїй подрузі, моїй знайомій. Та якраз вечерю готувала, погано почула.

Роздули таке, наче б то мені коханець шубу на день народження купив і буде дарувати, а я за ту шубу згодна з сім’ї піти. Посміялися та й годі. Але й отримала я на горіхи. Пів містечка вже знало що я з сім’ї іду. Інші ж дзвонили, просили шубу продати, дешевше, бо грозилися чоловікові все розповісти.