Подруги говорили “Хапай, поки інша не потягла! Мужиків зараз мало, за них боротися треба!” Але я ніколи б не змогла цього зробити. Поки я дорослішала, до 16 років я виглядала як гуманоїд, через що придбала (спасибі, улюблена школа, щоб ти згоріла) купу комплексів

Тоді я ще не знала, що все це почалося одразу, як тільки я влаштувалася на нову роботу в невелику компанія, яка швидко розвивається. Мої подруги тут же накинулися з питаннями “А там працюють симпатичні хлопці? А чи не хочеш ти з ким-небудь закрутити роман?”.

Але я лише посміялася над цим. Нікого з наших симпатичних хлопців я навіть не могла б уявити в якості потенційного партнера.
Але роки самотності дають про себе знати, і я почала придивлятися до них.

І від одного з них я почала помічати щось особливе, те, що будь-яка жінка відчуває, коли подобається комусь. Він був дуже симпатичним і приємним чоловіком, і, наскільки було відомо, подобався не тільки мені одній.

Подруги говорили “Хапай, поки інша не потягла! Мужиків зараз мало, за них боротися треба!” Але я ніколи б не змогла цього зробити. Поки я дорослішала, до 16 років я виглядала як гуманоїд, через що придбала (спасибі, улюблена школа, щоб ти згоріла) купу комплексів. Дійшло до того, що я не розуміла, як я можу комусь сподобатися. Я думала, що якщо я спробую фліртувати з ним, він подивиться на мене як на божевільну, а слідом мене засміє весь колектив. І правильно б зробив, бо фліртувати я зовсім не вмію.

Коли я в черговий раз була з думкою, що бути з ним так і залишиться моєю мрією, я знову помічала щось в його поглядах, жестах, я знову починала відчувати те, про що говорила вище. Мій мозок буквально розривався. Адже я відчуваю, що подобаюся йому, але з іншого боку, чому він не спілкується зі мною навіть парою фраз? Тільки привіт / бувай і по роботі.

Але як я не намагалася вмовити себе зробити перший крок, так нічого і не виходило.
Моя мрія збулася практично через рік. Все сталося буквально за пару днів. Ніколи не спілкуючись до цього, ми раптово знайшли дуже багато спільного.

Через пару днів ми зустрілися і все сталося. Виявилося, що всі мої страхи і сумніви були абсолютно безпідставні. А він боявся так само, як і я.

Можливо, це був би хеппіенд, якби не одне “але …” Той, про кого я так мріяла, виявився в свої 25 років чистим і непорочним.
Мій мозок знову розривається. Я не можу зрозуміти, як могло статися таке, і найголовніше, що тепер з цим робити. Можливо, особливо проблеми в цьому і немає, і все прийде з часом, а якщо ні? Навряд чи з мене вийде хороший інструктор, і не відомо, як довго я протягну, якщо нічого не виправиться. Воістину, диявол виконує бажання.