Коли я тільки почала зустрічатися з хлопцем, який згодом став моїм чоловіком, то траплялося багато незвичайної … кхм … фігні …
Напишу про ту, яка сталася рівно 8 років тому. Настав день ікс. Ми вирушили з хлопцем на риболовлю на Ниві його батька.
Я була на рибалці і вмію поводитися зі спінінгом, мережею і навіть динамітом …
Але то була не рибалка, а суцільне непорозуміння. Поїхали в місце, де, як казав мій хлопець, “клювати буде так, що я забуду про все на світі”.
Їхати довелося дуже далеко: кілометрів 200 від міста по трасі і ще хвилин сорок через ліс. Не доїхавши до місця ми загрузли в багнюці.
Хвилин 40 витратили на збір хмизу, щоб підкладати під колеса машини і вибратися з місива. Майже вгробила кросівки.
Доїхали до місця. Розташувалися. Почали рибалити. Потихеньку нас почали зжирати комарі і гедзі.
Рибалити було неможливо – потрібно було відбиватися від комах.
Розвели багаття заради димовухи. Не встигли ми втягнутися в процес рибної ловлі, як почався дощ.
Через 10 хвилин лило так, немов небеса вирішили змити нас. Ми покидали речі в машину і почали збиратися. Але оперативно злиняти не вдалося – дорогу остаточно розмило.
Машина не хотіла їхати по колії з бруду. Знову збирали хмиз, щоб було хоч якесь зчеплення з дорогою.
Якщо минулого разу ми збирали хмиз хвилин сорок, то на зворотну дорогу пішло 3,5 години. Я акацією пробила собі долоню, а бруд з-під колеса потрапив в око.
Їхали назад в повній тиші. У мене боліла рука, щипали очі і боліло все тіло від втоми і укусів комах.
Повернулася додому пів на третю ночі. Вся брудна, очі червоні, долоня опухла, кросівки порвалися остаточно.
Мати злякалася, коли мене побачила і все розпитувала про те, що ж сталося.
На наступний день я детально розповіла батькам про пригоди і поїхала в лікарню.
Підсумок: уколи від правця, місячний курс лікування очей і 3 спійманих окуня. Після цього я більше ніколи не була на рибалці. Якось пропало все бажання.
У сорок сім років Аркадій потрапив у лікарню, - серце. Лікувався, дієти дотримувався, рекомендації виконував.…
Тетяна саме збиралася відпочити після робочого тижня, коли в двері подзвонили. На порозі стояли свекруха…
Борис ніколи не вирізнявся оригінальністю. Втім, Кіра це знала з самого початку - ще тоді,…
Того дня, коли я заїхав за своєю восьмирічною Софійкою до дорогого столичного ліцею, я навіть…
— Тату, вона тепер заробляє втричі більше, ніж я. Втричі! Це ж просто… ненормально, —…
- Дімо! Ти чуєш, що я тобі говорю? - Олена несподівано гупнула по столу долонею.…