Працюю із зятем в одній компанії, і багато доводиться приховувати від дочки

З Русланом ми працюємо в одній компанії разом вже 9 років. Коли я прийшла туди влаштовуватись, він вже там працював на простій посаді. Хлопець він помітний, багато дівчат на нього заглядалися.

Є кілька молоденьких колег, які домоглися прихильності Руслана. Він хоч і серйозний, відповідальний, але таки чоловік.

Шість років тому на новорічний корпоратив я покликала з собою дочку. Вона якраз першого січня, на своє 35-річчя мала летіти за кордон у подорож.

Наталка страждала після розриву тривалих стосунків, і я хотіла її якось розважити, плюс провести час із дочкою у неформальній обстановці.

На заході був Руслан. Я познайомила Наталку з ним, відтоді вони не розлучаються. Навіть на п’ятій річниці їхнього весілля зять підняв келих за мене і подякував усім присутнім за знайомство з його долею і коханням всього життя.

Звичайно, така увага мені приємна, і заради палких щасливих очей своєї дочки я готова на все. Навіть приховувати “шкідливі звички” її чоловіка, які я спостерігаю щодня на роботі вже стільки часу.

Як я вже казала, Руслан – видний чоловік. Його харизма чіпляє всіх у нашому офісі. Особливо жінок. Я пишаюся певною мірою таким творчим цікавим зятем, але він багато собі дозволяє, адже він одружений. Його не бентежить навіть присутність тещі під боком!

Штат у фірмі, де ми працюємо, немаленький. Молодих незаміжніх жінок достатньо, а от чоловіків, можна на пальцях перерахувати. Логічно, що всі ці мисливиці оточують Руслана, але він міг би поводитися пристойніше.

Раніше зять не пив і не палив. Тепер він у компанії кількох співробітниць регулярно бігає в курилку і затримується там по 20-30 хвилин. Чим вони там займаються, я вже не бачу, бо не палю та не відволікаюсь від роботи.

Коли я намагаюся поговорити із зятем у робочій обстановці, він вдає, що ми – не родичі. Можливо навіть, що він соромиться, що працює разом з мамою дружини. Відверто він мені такого не говорив, але я відчуваю це.

Я не раз заводила з ним тему його поведінки з дівчатами з нашого офісу. Робота роботою, але рамки пристойності теж треба знати! Але щоразу він корчить здивований погляд і дивиться на мене, як на божевільну. Я чудово знаю, що він з ними не просто заграє.

Я була неодноразово свідком того, як Руслан дзвонив дочці та попереджав, що його затримують на роботі. Тільки його ніхто і ніде не тримав. Мало того, він з роботи в такі дні йшов раніше за належний час.

Тиждень тому я була свідком того, що він разом із колегою замкнувся у роздягальні. Я не хочу думати, що він опускається до таких вчинків вже на робочому місці у моїй присутності, але факт залишається фактом.

Я не хочу засмучувати свою Наталку. Вона має дуже тонку душевну організацію. Коли вона заводить стосунки, прикипає до чоловіка настільки, що не може уявити своє життя без нього.

До Руслана я ледве вивела дочку з депресії, в якій вона перебувала через зраду коханого чоловіка. І тоді вона просто переключилася на Руслана.

А зараз, як їй бути? Дітей у неї немає, близьких подруг також. Якщо я їй розповім про всі пригоди зятя, то здоров’я Наталки сильно похитнеться.

От і доводиться іноді брехати дочці. Вона запитує, як Руслан поводиться на роботі, чи заграє з кимось. Я розумію, що дочка відчуває наявність суперниць, адже коли живеш поряд із чоловіком, важко таке не помітити. Сама пройшла через це.

Я заспокоюю дочку, говорю, що в нашій фірмі хоч і багато симпатичних співробітниць, але Руслана вони не цікавлять. Він зайнятий робочими моментами.

Два тижні тому я не витримала чергової непристойної поведінки зятя і поговорила віч-на-віч. Він пояснив мені, що розлучатись не збирається з моєю донькою, бо любить її і їм разом добре.

Але відмовлятися від спокусливих пропозицій милих дівчат не збирається. Руслан сказав, що він – чоловік, і природа влаштована таким чином, щоб чоловіки завжди залишалися полігамними.

Ми домовилися про те, щоб він був обережним, не підхопив ніяких хвороб, і щоб моя дочка ні про що не знала. Особливо про його думку щодо чоловічої полігамності.

Я розумію, що вчинила неблагородно стосовно рідної людини. Але я боюся її втратити та не хочу, щоб вона страждала через чергову зраду.