Просто жах, яких зухвалих і корисливих дітей виховує моя невістка

Другий тиждень не можу прийти до тями. Це ж треба, якими паничами моя невістка виховує дітей. На таких жодних грошей не напасешся.

Денис одружився вчасно. Ось знаєте, не рано та не пізно. Встиг вивчитися, знайти роботу, хоч трохи встав на ноги. Жив із нами, але нахлібником ніколи не був.

Віддавав на витрати та продукти частину зарплати. У вихідний, як прокидався, бувало питав:

– Мам, чим допомогти треба? Показуй фронт робіт, я готовий.

Зрозуміло, я особливо домашніми справами його не навантажувала. Хоч він і дорослий, але для мене маленький, шкода. Попрошу винести сміття або у своїй кімнаті пил витерти та й досить з нього.

Не скажу, що Христина, невістка, мені одразу не сподобалася. Ні, начебто гарна дівчина із пристойної родини. Але було в ній щось, знаєте, з гнильцем.

Начебто родина їхня нашого кола і достатку, а ось тягне Христину на рівень вище. Якщо невістка купує собі телефон, обов’язково найдорожчий. Якщо машину, то таку, щоби подруги, за її словами, від заздрості згоріли.

Батьки у неї люди прості. Мати все життя медсестрою працювала, батько на заводі. З чого у доньки такі замашки панські, незрозуміло. І тим більше незрозуміло, що може пов’язувати таких наших дітей.

Мій Денис із самого дитинства знав ціну грошам. До речей завжди дуже дбайливо ставився і ніколи за крутістю не гнався. Модні гаджети, одяг – все це для нього пилюка, нісенітниця.

Після весілля молодята почали жити окремо. Христина мала свою квартиру, що дісталася їй від бабусі. Ми допомогли зробити ремонт, дали грошей на меблі. Для своїх нічого не шкода, аби жили добре.

За десять років спільного життя наші діти придбали не тільки майно, а й дітей народили. Валюшу, старшій онучці, незабаром дев’ять. Дівчинка росте розумниця-красуня.

Розумна, не за роками розвинена. Звісно, ​​з якимись речами у її вихованні я не згодна. Наприклад, вважаю, що в такому віці купувати дорогий телефон ні до чого.

Одна справа загубить, інша стане хвалитися перед однокласниками. Але діти пояснили мені, що зараз усі такі гаджети. Мовляв, з тих, хто їх не має, сміються і показують пальцем.

Я тільки зітхнула. У наш час дітей вчили скромності, зараз все напоказ. Кожен іншого хоче переплюнути. А навіщо змагаються, що довести хочуть, незрозуміло.

У Валюші за місяць день народження, і останнім часом онука говорить лише про майбутнє свято. За її словами, мама обіцяла дівчинці якусь фантастичну урочистість.

Будуть і ростові ляльки, і величезний торт, і запрошені артисти. Навіщо такі витрати, адже дитині виповнюється дев’ять, а не двадцять п’ять, я знову не зрозуміла.

– Мамо, Христині краще знати, яке свято робити для Валюші. Я в цю справу не лізу, і ти не лізь, — скривився син, коли я спитала його, навіщо вони роздмухують з мухи слона.

Сина я почула, але сухо додала, що вони ще не виплатили кредит за дорогу машину, яку купили рік тому для Христини. Денис похмурнів і сказав, що немає жодних шансів переконати дружину не влаштовувати свято такого масштабу.

Мовляв, вона вбила собі в голову, що відзначати день народження можна тільки так. Адже саме так гуляють її улюблені зірки, за життям яких Христина стежить у соціальних мережах.

Цікава річ, а заробляє невістка стільки ж, скільки ці співачки та телеведучі? Отож і воно, що зовсім ні.

На дні народження онуків я зазвичай дарую щось корисне. Одяг, взуття, іграшки, про які давно просили. Валюші я приготувала набір книжок. Дитяча енциклопедія, такі мають бути у всіх у домі, я вважаю.

Якось у розмові з онукою я випадково промовилася, що збираюся подарувати дівчинці книжки. Валя підняла на мене очі:

– Бабуся, ти чого, які книжки? Такий мотлох вже давно ніхто не дарує. Що я з ними робитиму? Подаруй краще планшет, останню модель. Мама сказала, що в тебе є гроші, просто ти жадібна.

Я так і сіла, та за серце схопилася. Припливли, називається. Власна онука гроші вимагає. Та ще за наклепом матері, напевно. Я знала, що цим все й закінчиться.

Вся ця пристрасть Христинки до розкоші, бажання пускати пилюку в очі. Хизується чимось, кривляється, а сама з себе нічого не уявляє. Звичайний бухгалтер, з неба зірок не хапає.

Внучці я пояснила, що випрошувати подарунки, і тим паче такі дорогі, не просто невиховано, а непристойно. Вона слухала мене, а в очах відчувалося нерозуміння. Мовляв, яка різниця, головне, досягти бажаного.

Ось так невістка дітей виховує. З дитинства вчить жебраками бути. Денис, звичайно, розсердився і скаже, щоб я не лізла. Але я все одно поговорю з його дружиною та поясню, що таким вихованням вона копає яму самій собі. Підозрюю назріває скандал. Проте інакше я не можу вже мовчки дивитись на цю ситуацію.