Прапорщику першого піхотного полку Парамаєву Петру Павловичу приходить по пошті письмо. Пише прапорщику подруга, Поліна Полікарпівна: “Привіт, Петро Павлович, просто подумала, покірно прошу приїзди”.
Петро Павлович подумав – приїду. Прихопивши поношений плащ, поміняв панталони поїхав по проханню Поліни Полікарпівни. Подумав Петро Павлович, плащ пригодиться.
Приїхавши, Петро привітався: “Привіт, Поліна”. Поліна Полікарпівна привітала прапорщика поцілунком. – Підемо прогуляємося?- пропонує Петро Павлович.
-Пішли, проговорила Поліна Полікарпівна пристально подивившись. Потім погладила Петру плече, пригладивши піддертий плащ. Пригодився – подумав Петро Павлович.
Проходячи повз польові пахощі Петро пропонував присісти, подумав – пора. Постеливши плащ, Поліна присіла посеред поляни. Петро Павлович приблизився, поцілував Поліну Полікарпівну, пішовши.
Поліна плакала, плащ промок, Петро Павлович приїхавши писав Поліні Полікарпівні: “Прости”. Поліна Полікарпівна прочитавши письмо прошепотіла: “Простила, просто приїжджай”.
- Пані, не знаєте, автобус уже пішов? - до зупинки підбіг захеканий мужик. Саме мужик,…
Він брів нічним містом, сильно хитаючись, після прийняття доброї порції міцного. Куди забрів? Його це…
Їх завжди було троє, з дитячого садка. Смішно зізнатися, але в сорок два роки Ніна…
Ірина готувала вечерю і почула, як відчинилися вхідні двері. Чоловік мав прийти за дві години,…
– Та я не тільки бачити, я знати її не хочу! – Вигукнула Віра, коли…
- І куди ти потягнув ноутбук? - узялася в боки Ганна, спіймавши Микиту на місці…