Прапорщику першого піхотного полку Парамаєву Петру Павловичу приходить по пошті письмо. Пише прапорщику подруга, Поліна Полікарпівна: “Привіт, Петро Павлович, просто подумала, покірно прошу приїзди”.
Петро Павлович подумав – приїду. Прихопивши поношений плащ, поміняв панталони поїхав по проханню Поліни Полікарпівни. Подумав Петро Павлович, плащ пригодиться.
Приїхавши, Петро привітався: “Привіт, Поліна”. Поліна Полікарпівна привітала прапорщика поцілунком. – Підемо прогуляємося?- пропонує Петро Павлович.
-Пішли, проговорила Поліна Полікарпівна пристально подивившись. Потім погладила Петру плече, пригладивши піддертий плащ. Пригодився – подумав Петро Павлович.
Проходячи повз польові пахощі Петро пропонував присісти, подумав – пора. Постеливши плащ, Поліна присіла посеред поляни. Петро Павлович приблизився, поцілував Поліну Полікарпівну, пішовши.
Поліна плакала, плащ промок, Петро Павлович приїхавши писав Поліні Полікарпівні: “Прости”. Поліна Полікарпівна прочитавши письмо прошепотіла: “Простила, просто приїжджай”.
Катя йшла до зупинки на автоматі, просто пересувала ноги. Вночі так і не заплющила очей,…
- На нас із батьком не розраховуй! - Голос матері пролунав так різко, що Христина…
Ганна дійшла висновку: – Виявляється, і в пенсійному віці жити здорово, і життя прекрасне. У…
- Настя, прокинься! Не спи! - Настя відчула як її приятелька штовхнула її під ребра.…
- Лідо, відчиняй двері! Я знаю, що ти вдома! – у двері наполегливо барабанив брат…
Клавдія Семенівна частенько продавала на ринку свої «скарби». То кришталеву вазу, то якусь статуетку зі…