– Привіт, привіт. Добре виглядаєш, продукти купуєш дорогі. Напевно, знайшовся справжній батько Андрія. – Справжній батько ваш син, це суд довів. – Не вірю. – Ваша справа. Якщо не вірите, то відійдіть убік

Лариса ходила по супермаркету, а трирічний Андрій тихо сидів у візку і розглядав усе, що мама збиралася купити.

– Щось у тебе дитина дуже спокійна, інші в її віці бігають по магазині. І мовчить увесь час. Німий?

Лариса не очікувала натрапити на колишню свекруху. Жила та в іншому районі міста. Понад два роки вони не зустрічалися. Онука Ганна Анатоліївна бачила до шести місяців, але Ларисі це коштувало витрачених нервів.

Не так годуєш, не так одягаєш, не так тримаєш. Це були найпростіші причіпки. Далі було про ніс, брови, волосся, чоло, статуру…

– Не схожий на Юру. Зовсім інше обличчя. Зовсім!

Першою версією свекрухи було, що дитину в полог.овому будинку переплутали. Вона натякала синові зробити аналіз на батьківство. Звичайно вона мала на увазі, що Лариса просто нагуляла дитину.

Потім вона прямо заявила, що дитина від іншого чоловіка. На нервовому ґрунті Лариса втратила молоко. Це стало ще однією причиною невдоволення свекрухи. Адже тепер її синові доводилося купувати дорогі дитячі суміші.

Ну а потім Лариса подала на розлучення. Батьківство Юрія довели, і свекруха змінила тактику. Виявляється Андрій схожий на якогось їхнього далекого родича, дуже знаменитого.

Розлучення – це помилка, сім’ю треба зберегти. Перевзулась швидко, тільки Лариса свого рішення не змінила.

– Здрастуйте, Ганно Анатоліївно.

– Привіт, привіт. Добре виглядаєш, продукти купуєш дорогі. Напевно, знайшовся справжній батько Андрія.

– Справжній батько ваш син, це суд довів.

– Не вірю.

– Ваша справа. Якщо не вірите, то відійдіть убік.

– Суд довів, а що ж ти втекла тоді? Га? Позбавила дитину батька, зробила нещасним мого Юрка. Він через тебе не просихає, в його квартирі тепер прохідний двір.

– Не просихає? Яке розчарування! А він раніше цього не робив?

– І в рот не брав! Коли одружився з тобою не вживав, це все пізніше почалося, з тобою.

– Зі мною? На весіллі набрався, ще тиждень зупинитись не міг. Святкував!

– Але ж потім усе гаразд стало!

– Добре, тільки я не знала, що ви потай від мене його кодували. А я вибачила той його загул.

– Ой, та який це загул. Відзначив весілля, з друзями поспілкувався. Але потім ні-ні.

– Це і зрозуміло.

– А твоє розлучення його спровокувало.

– Його спровокували ви своїми підозрами! Він знову завівся, коли ми ще одружені були.

– Пошкодуй його, повернися. У нього є квартируа, а в чарку заглядати він не буде. Він від туги причащається.

– Ага, і бабу чужу від туги притяг у ліжко. Не тверезу. Чи ви постаралися?

– Спіткнувся. А якщо ти його не розумієш, то, що йому залишається. З усіх боків ти й винна.

– А ви тут мене спеціально чатували?

– Зізнаюся, спеціально! Допомогти тобі хочу, живеш з маленькою дитиною на орендованій квартирі, коли його батько має власну. Повернися.

– Мені не потрібний проблемний чоловік.

– А батько твоїй дитині потрібний!

– Батько більше двох років не бачив Андрія, навіть не цікавився й аліменти припинив платити. Номер я не блокувала, готова була привозити дитину, але він же гордий. Я можу позбавити його прав на дитину. Підстава є.

– Ось ти яка! Я до тебе з усією душею, про твого сина турбуюся, а ти думаєш не про те!

– Ви про свого сина турбуєтеся!

Лариса вже не вперше намагалася прослизнути до каси, але їй не вдавалося. Колишня свекруха знову вставала на шляху.

– Ви спеціально мене в магазині чатували? Вам не соромно влаштовувати скандал?

– А я за сім’ю!

– Вибачте, допоможіть мені, – Лариса звернулася до охоронця, що проходив повз. – Ця жінка мене переслідує.

Лариса розрахувалася, встигла посадити сина в дитяче крісло і сісти за кермо. Колишня свекруха вискочила з магазину, озирнулася, але Ларису не помітила. На машини вона уваги не звертала, адже не може колишня невістка машину мати. Нічого не може мати.

Знайшла район, де Лариса ховається, знайде і будинок і квартиру, дізнається про все. Їй треба сина рятувати, а він обіцяв кинути бенкетувати лише після примирення з Ларисою.

***

Лариса думала, від кого Ганна Анатоліївна могла дізнатися про неї. Прийшла саме в той магазин, у який Лариса постійно ходить. Нехай не щодня, але через день точно.

Вона згадала всіх, з ким випадково зустрічалася на вулиці, всіх спільних знайомих. Вибір припав на друга Юрія. Лариса навіть не могла згадати, як його звуть. Бачила двічі. Перший – на весіллі, другий – біля магазину.

Спеціально Лариса не ховалася, просто так вийшли. Дядько поїхав за кордон і попросив доглянути квартиру. Вона збиралася платити комуналку, але дядько сказав, що все буде. Так би мовити, плата за нагляд. Свою стару машину дядько теж залишив коханій племінниці.

Андрій уже ходив в дитячий садок, Лариса знайшла роботу. Життя йшло своєю чергою, все налагоджувалося. Поява колишньої свекрухи не входило в її плани. Не хотіла вона з нею спілкуватись.

***

Свекруха знайшла Ларису знову, не полінувалася приїхати через все місто. Цього разу вона чатувала на неї біля  під’їзду.

– А я до онука, погуляти з ним хочу. Маю право. І ще Юрко має право. Хочу онука показати йому. Ми зараз із Андрійком до тата поїдемо.

– Ви у своєму розумі? Нікуди він не поїде!

– А ти не маєш права його тримати!

– Ви багато прав знаєте, то нагадайте синові про обов’язки.

Лариса зачинила двері під’їзду і швидко підійнялася із сином на третій поверх. Двері зачинила на всі замки. За десять хвилин колишня свекруха почала стукати у двері.

– Мамо, це баба яга? Вона мене хотіла викрасти? А де в неї мітла? Вона на ній полетить.

– Мітла в неї вдома, вона автобусом поїде. Постукає та й поїде.

– Ти мене не віддавай їй!

– Не віддам, мій хороший.

***

Лариса подала до суду. Юрія позбавили батьківства, трохи згодом він втратив квартиру, – пробенкетував. Колишня свекруха приїжджала, влаштовувала скандали, але Лариса справлялася.

А потім Ганні Анатоліївні стало не до цього. Юрій тягнув із її будинку все. Навіть старий килим примудрився продати.

Килим було не шкода. Ганні було шкода свого життя. Чоловік не просихав, на шиї сидів доки не пішов із життя. Тепер і син такий самий, ще й не працює. Сина ж Лариска довела, а чоловіка хто?

Пишіть в коментарях, що ви думаєте з цього приводу, ставте вподобайки!

Liudmyla

Recent Posts

Вона мене виганяє! Так, татова жінка. Просто безсовісна! Ні, я ж нічого не робила! Вона просто з першого дня мене ненавиділа!

Грюкнувши дверима так, ніби він не у власній оселі, а на базарі, Ігор вибухнув криком:…

42 хвилини ago

– Я думала, ви зрозуміли, Зоя Павлівно, – “нова” невістка говорила тихо. – Або ми, або вони! Поки ця жінка сидить за столом, нас тут не буде, – поставила вона ультиматум

Коли син привів нову дружину знайомитись, та насамперед оглянула передпокій і затрималася поглядом на капцях.…

2 години ago

— Привіт. Мої сережки повернеш? — Сережки? Які саме? — Юлія кліпнула очима, наче щиро не розуміючи, про що мова. — Ті, що на тобі.

Відчинивши двері до квартири свекрухи, Ірина одразу почула дзвінкий, безтурботний сміх. Той сміх, який чомусь…

6 години ago