Приїхали з чоловіком у великий гіпермаркет закуповуватись у вихідні. Обидва любимо готувати, тому взяли два візки, щось беру для приготування я, щось – чоловік.
Звичайно, чоловік все обрав набагато швидше і вже стоїть у довгій черзі на касі. Перед ним людини дві та за ним більш як три. Підходжу до нього і з посмішкою говорю:
– Шановний, а чи не пропустите мене вперед?
-Так-так, звичайно… – відповідає чоловік, не зрозумівши одразу приколу.
Черга починає обурюватися, типу “жіночка, ідіть, встаньте в чергу!”
– Мене на жаль не пропускають! Може я тоді свої продукти до вас у візок покладу?
– Будь ласка, кладіть, – вже не приховуючи посмішки відповідає чоловік.
Заперечення в черзі розжарюються, чути фрази “Ну ти подивися якась нахабна!” і “Жінка, у чергу встаньте, що ви тут влаштовуєте?!” А я вирішую підлити олії у вогонь і кажу чоловікові:
– А ви нічого! Ви на машині?
– Так, на машині.
– Тоді може розрахуєтесь за мене та відвезете додому одразу?
– Так, немає проблем!
Триматися без сміху було дуже складно, але обурення у черзі стихли. Люди далі просто спостерігали за процесом і були вкрай здивовані, коли я дочекалася, доки чоловік усе сплатить і ми разом із ним під руку попрямували до виходу.
Олена сиділа поруч із чоловіком, а він їхав машиною, весело посвистуючи, легко і невимушено тримаючись…
Наталка радісно збирала речі і чекала на чоловіка, який мав забрати їх з сином з…
Після весілля Поліни та Дмитра постало питання житла. Батьки Дмитра могли купити їм квартиру, або…
- Ти що, виганяєш мене? - Закричав чоловік. - Із мого власного будинку? Ти у…
Осінній вечір огорнув місто золотистим серпанком. Під ногами приємно шаруділо листя, різних кольорів і відтінків.…
Світлана вийшла за Андрія, коли їй було тридцять п'ять, а йому тридцять вісім. Обидва вже…