Приїхали з чоловіком у великий гіпермаркет закуповуватись у вихідні. Обидва любимо готувати, тому взяли два візки, щось беру для приготування я, щось – чоловік.
Звичайно, чоловік все обрав набагато швидше і вже стоїть у довгій черзі на касі. Перед ним людини дві та за ним більш як три. Підходжу до нього і з посмішкою говорю:
– Шановний, а чи не пропустите мене вперед?
-Так-так, звичайно… – відповідає чоловік, не зрозумівши одразу приколу.
Черга починає обурюватися, типу “жіночка, ідіть, встаньте в чергу!”
– Мене на жаль не пропускають! Може я тоді свої продукти до вас у візок покладу?
– Будь ласка, кладіть, – вже не приховуючи посмішки відповідає чоловік.
Заперечення в черзі розжарюються, чути фрази “Ну ти подивися якась нахабна!” і “Жінка, у чергу встаньте, що ви тут влаштовуєте?!” А я вирішую підлити олії у вогонь і кажу чоловікові:
– А ви нічого! Ви на машині?
– Так, на машині.
– Тоді може розрахуєтесь за мене та відвезете додому одразу?
– Так, немає проблем!
Триматися без сміху було дуже складно, але обурення у черзі стихли. Люди далі просто спостерігали за процесом і були вкрай здивовані, коли я дочекалася, доки чоловік усе сплатить і ми разом із ним під руку попрямували до виходу.
— Ти хоч уявляєш, як ми живемо? — голос Аліни, тонкий і скигливий, був першим,…
Після обіду Віра збиралася вийти із сином на прогулянку, але побачила, що телефон майже розрядився.…
- А бабуся точно не знає, що ми їдемо? - уже втретє спитала Соня. -…
Аліна стояла біля вікна і дивилася на осінній двір. Жовте листя кружляло в повітрі, вкриваючи…
Таїсія Іванівна вискочила на ґанок в одних домашніх капцях і ледь не випустила пластмасовий тазик.…
— Ну, Янусь, ну послухай. Голос Стаса був вкрадливим, обволікаючим, як теплий сироп. Він підійшов…