Раніше я дотримувалася позиції, що зі своєю другою половиною потрібно завжди та в усьому бути чесною. Адже від чого походять усі сварки та розставання? Правильно, бо один збрехав іншому. А були б чесними, нічого поганого не трапилося б.
Тільки ось чомусь мені самій це правило не допомагало. Після чергового розриву стосунків я сиділа на кухні у мами та жалілася їй:
– Мамо, ось що зі мною не так? – Запитувала я. – Я молода, вродлива, розумна, весела. Добре заробляю. Не обманюю ніколи. Ось що їм ще треба?
Мама посміхнулася і погладила мене по руці.
– Мені здається, ти надто прямолінійна і відкрита, Наталко, – сказала вона. – А не завжди треба бути чесною.
Я насупилась.
– Маєш на увазі, треба брехати своєму коханому? – Уточнила я. – Ти ж знаєш, я за чесність.
Мама зітхнула.
– Я не говорю про “погану” брехню. Не в сенсі, що ти будеш зраджувати йому чи обманом візьмеш на нього кредит і втечеш. Є ж і “хороша” брехня. Наприклад, коли я питаю у тата, чи набрала я вагу за зиму, він завжди відповідає, що я така прекрасна і струнка, як завжди. Але я зважувалася п’ять хвилин тому і знаю, що він бреше!
Я засміялася, а мама продовжила:
– Або, наприклад, коли ти приходила з дискотеки не о десятій, а о дванадцятій, коли тато вже спав. Адже я вранці не видавала тебе?
– Не видавала, – підтвердила я.
– Так от. На мою думку, така брехня не робить нічого поганого. Трохи не домовляючи правду, ми таким чином дбаємо про кохану людину, бережемо її почуття, – пояснила мама.
Я запам’ятала її слова та вирішила спробувати робити так, як вона каже. І ось за кілька місяців я зустріла Гліба. Він мені сподобався з першого погляду. Високий, гарний, розумний, веселий. Працював хірургом у головній лікарні міста та ще читав лекції на кафедрі.
Наш роман якось закрутився дуже швидко. І лише за пів року ми одружилися. Я дуже кохаю свого чоловіка, він чудова людина. Любить свою роботу і нізащо не проміняє її на якусь іншу.
А ще я знаю, який він гордий. Для Гліба важливо почуватися першим у всьому. Він найкращий хірург у відділенні, головний заводила у компанії своїх друзів, улюблений син із чотирьох дітей своїх батьків. І, звичайно, голова нашої із ним родини. Тому мені доводиться приховувати, що я заробляю в кілька разів більше за нього. Я не скажу, що Гліб сексист, але він вихований певним чином.
Що жінка не може бути головною і заробляти більше за чоловіка. Його мати ніколи не працювала. Дружини його братів працюють, але якось так для себе. Основними здобувачами є чоловіки.
Гліб досить непогано заробляє. Але він не знає, що в мене грошей набагато більше. Для нього я залишаюся такою дівчинкою, що дивиться на чоловіка великими захопленими очима, і без нього не зможе прожити й дня. Практично всі свої гроші він віддає мені на ведення сімейного бюджету. А свої кошти я можу витрачати на свій розсуд.
Добре, що він чоловік, тож не розуміє, скільки насправді коштує мій одяг, косметика, парфум. Скільки грошей я віддаю тренерові, косметологу, мануальному терапевту. Але частина моєї заробітної плати теж йде у сім’ю.
Наприклад, нещодавно я купила нам путівки у гори. За два тижні відпочинку, у готелі за системою все включено я відвалила кругленьку суму. А Глібу сказала, що у мене в готелі працює знайома, і вона нам зробила величезну знижку. Крім того, я часто купую чоловікові гарний одяг, взуття, годинники, парфуми. І, звичайно, не говорю, скільки все це коштує.
Іноді мене мучить совість за те, що я брешу своєму чоловікові. Тим більше про такі важливі речі. Якщо Гліб про це дізнається, швидше за все, ми серйозно посваримося. Але, з іншого боку, заради нашого щасливого шлюбу і його внутрішнього спокою я готова приховувати розмір свого доходу від чоловіка хоч усе життя.
Валентині Петрівні та Аркадію Карповичу щоліта донька та зять привозили онуків. Спочатку на місяць, бо…
Вдома було тепло та затишно і, швидше за все, пахло смачним обідом. Пам'ятаю, подумав, що…
Я діставала з полиці тарілки для гостей, коли почула уривок розмови в коридорі. Ніна, моя…
- Ви знову до неї їдете? Чому не до мене? Чим я гірша? Чому я…
— Ти хоч сам розумієш, що зараз зробив? — сказала мати, ледве стримуючи лють. —…
- Вмієш ти, Любко, секрети зберігати, - сказала я доньці. - Прямо, як емальоване решето,…