Річ у тім, що мій чоловік Сергій має сина Єгора від першого шлюбу. Я знала про існування хлопчика від початку наших стосунків. Нічого проти Єгора я, звісно, не мала. Але, щиро кажучи, спілкуватися з ним у мене не було жодного бажання. Я відразу сказала про це Сергію, і він через це особливо не засмутився. Чоловік і сам не горів бажання займатися вихованням сина

Мати мого чоловіка просто втомила мене розмовами про те, що кожна нормальна жінка покохає будь-яку дитину. Але я категорично не погоджуюся з таким твердженням. Чому я повинна відчувати теплі почуття до чужого мені малюка?

Річ у тім, що мій чоловік Сергій має сина Єгора від першого шлюбу. Я знала про існування хлопчика від початку наших стосунків. Нічого проти Єгора я, звісно, не мала.

Але, щиро кажучи, спілкуватися з ним у мене не було жодного бажання. Я відразу сказала про це Сергію, і він через це особливо не засмутився. Чоловік і сам не горів бажання займатися вихованням сина.

Він кілька разів на місяць зустрічався з дитиною, спілкувався з колишньою телефоном і регулярно платив їй аліменти. На цьому все. На прогулянки з ними Сергій мене не вмовляв, за що я безмежно йому вдячна.

Однак, відсутність спільного проведення часу між мною, Сергієм та Єгором дуже засмучувала мою свекруху Віру Кирилівну. Вона неодноразово мені повторювала, що Єгор є невід’ємною частиною життя Сергія, і я зобов’язана з цим миритися.

Але ж я й не забороняла батькові спілкуватися з сином! Просто я сама не збиралася виховувати хлопчика. Навіщо мене змушувати? Як відомо, силою не будеш милою.

Кілька місяців тому ситуація загострилася. Внаслідок нещасного випадку пішла з життя перша дружина Сергія. Це стало шоком для всіх. Тепер постало питання про те, з ким житиме Єгор.

Треба сказати, що після весілля ми з чоловіком стали жити у моїй однокімнатній. У Сергія свого окремого житла немає (якщо не рахувати частки у квартирі свекрухи). Тобто, у нас банально навіть ніде поставити ліжко для Єгора, не кажучи вже про те, що я не хочу жити разом із цим хлопчиськом в одній квартирі.

Незабаром у нього почнеться важкий підлітковий вік, і я не маю наміру брати участь у подоланні таких проблем. Коли я відверто сказала про це свекрусі, вона назвала мене «безсердечним стервом».

Водночас Віра Кирилівна мешкає одна у двокімнатній квартирі. В результаті ситуації я запропонувала свекрусі забрати Єгора до себе. Сергій теж не проти такого розкладу. Але тут запротестувала Віра Кирилівна.

– Те, що ти пропонуєш, неправильно, діти повинні жити з батьками, а не з бабусями, – відповіла мені свекруха.
– От тільки я йому – не мати, – сказала я Вірі Кирилівні.

Конфлікт із цього приводу все ще не вирішено. Єгор тимчасово мешкає з другою бабусею. Однак вона за станом здоров’я не зможе довго доглядати за ним.

Я категорично проти того, щоб пасинок жив у моїй квартирі. Бабуся Віра сама не хоче виховувати онука, навіть за матеріальної підтримки з боку Сергія.

Виходить, що Єгор нікому не потрібний. Так, я розумію, що це жорстоко, але я не збираюся із жалю забирати до себе сина чужої жінки. Можливо, Сергій разом із сином переїде до матері, а ми з чоловіком розлучимося. Такий розклад я також розглядаю.