Рідна сестра вирішила навести свої порядки в моїй квартирі та вигнала мого улюбленого кота надвір. Він, бачите, їй речі зіпсував, помітив так скажімо. Тепер сестра з валізою теж стоїть за дверима та плаче. Але це була остання крапля мого терпіння, нехай тепер живе, де хоче

Рідна сестра вирішила навести свої порядки в моїй квартирі та вигнала мого улюбленого кота надвір. Він, бачите, їй речі зіпсував, помітив так скажімо. Тепер сестра з валізою теж стоїть за дверима та плаче. Але це була остання крапля мого терпіння, нехай тепер живе, де хоче.

Я переїхала до міста після закінчення школи, вступила до технікуму. Потім знайшла гарну роботу й у своє село більше не повернулася. Коли зрозуміла, що можу дозволити собі купити квартиру в кредит, зробила це без зайвих роздумів.

Нині живу, плачу за кредит, працюю і проблем не знаю. Але нещодавно постала одна проблема.

Моя молодша сестра вирішила піти моєю стежкою і після школи приїхала до міста вступати до університету. Вступила, перший рік жила в гуртожитку, але, мабуть, їй там було надто весело, і на навчання вона просто перестала ходити, завалила іспити й була відрахована.

Повернулася вона до села, але батьки буквально змусили її наступного року вступати заново. Мама з татом намагалися її вмовити вступити на заочне навчання, і паралельно працювати, але сестра пішла іншим шляхом.

Якось їй вдалося їх умовити та повернутися до університету, але жити не в гуртожитку, а в мене. Перед цим, вона два місяці кожен день мені дзвонила і розповідала, як ми з нею добре житимемо разом, що вона виконуватиме всі мої прохання і бути ідеальною помічницею. І я погодилась.

Приїхала вона заселятися разом із батьками. Ті, у свою чергу, провели зі мною докладний інструктаж, суворо подивилися на сестру та поїхали. Спочатку все було ідеально. Маша все прибирала за собою, приходила додому вчасно і старанно вчилася. Але вистачило її ненадовго. Через кілька місяців вона перестала прибирати за собою і не попереджала мене про свої гулянки. Стала пізно повертатися.

Почалися скандали. Вона ще й постійно сперечалася зі мною та огризалася. Я почала їй загрожувати, що подзвоню батькам, і ті заберуть її назад. Це аргумент спрацював на якийсь час.

Мало того, що я залишила своє особисте життя за дверима, тому що не можу запросити хлопця у свою власну квартиру, бо там моя молодша сестра, так ще й повинна терпіти всі її витівки. Моє терпіння вже закінчувалося, і іноді я готова була зарядити їй сковорідкою по голові.

Я довго терпіла, але коли справа торкнулася мого друга та улюбленця, сестра відійшла на другий план. Кіт Марк жив зі мною вже три роки. Підібрала я його на зупинці: мокрого, брудного, голодного та з купою болячок. Виходила, відгодувала та залишила собі. Він був дуже добродушний, у його очах я постійно бачила подяку за врятоване життя. Іноді він міг щось нашкодити, але не критично.

Кіт сестру відразу не злюбив, він вважав себе господарем квартири, а тут новий мешканець з’явився. Він звик робити те, що йому заманеться і лежати там, де хоче. А сестра постійно його виганяла ще й намагалася вдарити. Коту це не подобалося, і він розпочав із нею війну. Воював він по-своєму. То речі її скине на підлогу, то ноги подряпає їй. Сестра на все це реагувала дуже бурхливо, постійно кричала, але бити не наважувалась, бо я їй заборонила.

І ось одного разу приходжу додому, а мій котик мене не зустрічає. Мабуть, Машка знову його в кімнаті закрила. Іду рятувати друга, а його нема. Я швидко пробігла по кімнатах, не припиняючи його звати, але він не виходив. Заходжу до сестри, а та спокійно сидить, книжку читає.

– Де кіт? – Запитую я в неї.
А вона без тіні збентеження та сорому заявляє мені, що виставила його за двері. Виявляється, він на її речі сходив по маленькому.

Я в шоку вибігла за двері та почала звати кота. Він не відгукувався. Пробігла всім під’їздом – ніде немає. Вибігла надвір – та сама історія. Повернулась я зла, поспіхом зібрала всі її речі та вигнала з дому. Такої рішучості сестра від мене не чекала.

Сестру вигнала. А кота де шукати? У голові купа поганих думок, що його збила машина чи погризли собаки. Не можу заспокоїтись. А сестра тим часом намагається досягти моєї прихильності, ломиться у двері та ще загрожує мені, що батькам жалітися буде. Але я її випередила, сама зателефонувала мамі та все розповіла. Сказала, що її більше не пущу, нехай приїжджають і забирають її.

Висловила все, що я думаю про неї та її вчинки. Мама спочатку стала на бік сестри, що я занадто зла і можна було її не виганяти, але потім заспокоїлася і сказала, що в неї є запасний варіант – сестра двоюрідна живе одна, недалеко від мене.

Сказала мені адресу, щоб я передала сестрі. Я відчинила двері, дала Маші грошей на таксі та адресу тітки, побажала щасливого шляху і вирушила на пошуки кота.

Я шукала кота і страшенно переживала. Але, дякую добрим сусідам, вони помітили мого котика і забрали його до себе. Сестру я так і не пробачила, тепер вона живе у тітки, а в неї не розслабишся, вона строга і безпринципна. Буде їй наука тепер.

Скільки я мала це терпіти? Спершу кота вигнала, а потім і мене вижене, якщо їй щось не сподобається. Нехай замислиться над своєю поведінкою.