Сестра чоловіка, Карина, завжди була ще та нахаба. Вона ніколи довго не думає перед тим, як про щось попросити. Я вже добре знаю її характер і ніколи не погоджуюсь, якщо щось із проханням не так.
Коли вона розлучилася із чоловіком, то прийшла до нас жити. Я не думала, що це буде довше за день-два. У неї є батьки на Одещині, є робота і можливість щось орендувати. Тому коли вона прийшла до нас без дзвінка з речами, я була рада її бачити. Хотілося підтримати. Але прожила вона у нас повгих 5 місяців. І ще довелось неодноразово говорити до неї, щоб вона собі щось шукала.
Зараз ми поїхали на якийсь час у маленьке місто на Тернопільщині. Чоловік має попрацювати тут, а я працюю всюди, де є інтернет. Точної дати повернення у Київ ми не маємо, але не думаю, що це надовго.
Карина подвонила вчора і строго наказала відправити їй ключі від нашої квартири новою поштою. Мене її нахабство одразу вивело з себе. Вона вирішила влаштувати виставу і почала говорити, що Діма (її брат, мій чоловік) вже прийняв рішення, але не має часу передати їй ключі. Тому маю передати я.
Чоловік не приймає без мене подібних рішень, тож я йому навіть не стала дзвонити і відривати від справ. Коли він прийшов додому, я розказала про дивний дзвінок. Він перетелефонував Карині.
Так, вона збрехала мені, щоб отримати ключі. Мене це не здивувало, але ж погодьтеся, нормальні люди так не роблять. Справа в тому, що у нас з чоловіком 7 поверх, а у неї 19. Зараз із відключеннями світла вона не почувається спокійно. Коли не працюють ліфти, вона просто не може потрапити додому. А графіки відключень нажаль дуже приблизні.
Вона вважає, раз ми не вдома, то вона може там пожити. Може воно й так, але я боюсь, що вона оселиться в нас знов досить надовго. Якщо така проблема з поверхами, то чого не шукає собі квартиру нище п’ятого? Вона ж все одно знімає. Сьомий поверх – це теж нелегко, особливо якщо із пакунками прийти. У нас житло власне, нам поверх вже не обирати.
Чоловік поглядом запитався чи варто пускати, я махала руками “ні, ні і ще раз ні”. Відмовили. Дмитро сьогодні поїхав на роботу, а вона телефонує знов. Канючить, ну відправ. А що мені відправляти, як запасний комплект є в сусідки. Але їй я, звичайно, так не сказала.
Досі не можу схаменутися після приниження, яке влаштував мені власний чоловік. Як після такого дивитися…
Після заміжжя ми переїхали до рідного міста чоловіка. Винайняли однокімнатну квартиру. Мені подобалося наше життя,…
Коли мені було сім років, моєї мами не стало в лікарні, під час того, коли…
Я понад рік перебуваю у шлюбі. З батьками мого чоловіка я завжди була у чудових…
У дитинстві я мала чітке відчуття, що мене привели на світ тільки для того, щоб…
Ось вже двадцять три роки я одружена з людиною в якої дуже непростий характер. Сучасні…