У нас повне взаєморозуміння, жодних проблем у відносинах немає, все супер. Якби не його родичка, а точніше, його сестра Ірина.
Вона мене не злюбила відразу. Я не особливо дивувалася, тому що зрозуміло, що їй і не могла сподобатися коханка брата. Та й з колишньою дружиною Антона у Ірини завжди були чудові стосунки. Але, не дивлячись на те, що ми вже давно разом, з боку сестри мого коханого чоловіка досі чути погрози і образи. Вона мене як і раніше ненавидить і не особливо прагне приховувати це.
Оскільки зустрічаємося ми вже давно (і не просто зустрічаємося, а успішно ведемо спільне домашнє господарство), Антон прагне налагодити відносини між мною і його родичами.
Я звичайно теж не хочу спілкуватися з його родичами як кішка з собакою, але не все залежить від мене. Якщо з іншими його рідними і друзями я поступово змогла налагодити контакт і ніяких претензій у них до мене немає, але його сестричка і не думає переглядати своє ставлення до мене.
Мабуть, вона завжди буде мене ненавидіти і на щастя свого брата їй, за великим рахунком, плювати.
І завтра ми йдемо до Ірини на її день народження. Антон сам наполіг на тому, щоб ми йшли разом, і сестрі нічого не залишалося, як погодитися. Але я як і раніше навіть не уявляю, як себе з нею вести. Боюся від неї якої-небудь підлості, публічних насмішок і провокацій. Не хочу сваритися, але і в образу себе давати не збираюся. Раніше вона мені навіть фізичною розправою загрожувала, мовляв, її чоловік мене зі сходів спустить.
Ось така у нас сімейна проблема. Для мого Антона дуже важливо схвалення його старшої сестри, в глибині душі я його розумію, але як все залагодити? Вона просто зациклилася на мені і чомусь вважає своїм обов’язком угробити наші з ним відносини, за які я всерйоз готова битися з ким завгодно. Дивно, що боротися довелося не з колишньою дружиною, а саме з сестрою свого коханого.
Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев'яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця…
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…