Мої батьки все життя працювали на землі, не покладаючи рук. Завдяки їм ми з сестрою мали все необхідне і жили не гірше за інших дітей. Після школи ми, звичайно, вирушили до міста, щоб здобути вищу освіту. Після навчання моя старша сестра Галя вийшла заміж і залишилася жити у місті. З того часу вона нечасто приїжджає відвідати маму та тата.
А я після навчання повернулася до села. Тут я знайшла своє кохання, вийшла заміж за Миколу і живу з ним у його будинку поряд з моїми батьками.
Микола — дбайливий чоловік та зять. Він завжди допомагає татові по господарству: то дров наколе, то дах підлатає. А мама його за це годує свіжими пиріжками. Я й сама день у день приходжу до своїх літніх батьків, щоб допомогти їм.
Мати з батьком мають великий город. І хоч з роками їм стало важко справлятися з господарством, тато майже все розпродав. Але город вони щороку обробляють. За словами батька, це єдине, що в нього лишилося. Тому ми з чоловіком без зайвих розмов копаємо картоплю щороку.
Йде час, а наші батьки не молодіють. Мені нещодавно зателефонувала сестра, вона заговорила про те, хто доглядатиме за батьками на старості років.
Галя одразу сказала, що має квартиру двокімнатну, невелику. А додому вона приходить пізно та постійно їздить у відрядження. Та й приїжджати до села, зважаючи на все, вона не зможе. Вона цього й не робить.
Спочатку я ображалася на сестру. Але ж не кину я маму з татом голодними на зло сестрі?! Нікому від цього не стане краще. Тому я мовчки роблю те, що мушу. Так, я живу близько і допомагаю їм. А Галина приїжджає лише на свята. Цього року вона приїхала на Різдво.
На цей раз я наготувала багато смачного. Власним коштом я купила всі продукти, все приготувала і накрила. Разом з батьками та чоловіком ми прикрасили ялинку та будинок. Галина приїхала 6 січня увечері, коли все вже було готове. Ми відзначили свято у родинному колі. А наступного дня Галя покликала мене до кімнати на серйозну розмову.
Сестра зізналася, що зараз вона у скрутному становищі, вони з чоловіком купили машину в кредит, і треба розплачуватися із боргами. Тому вона запропонувала, щоб я забрала батьків до себе — так мені буде зручніше їх доглядати. А їхній будинок ми зможемо продати та поділити гроші порівну.
Поки я з відкритим ротом усе це слухала, до кімнати зайшов Микола. Він почув частину розмови, і йому було що відповісти моїй сестрі замість мене. Він сказав:
«Поки батьки живі, вони залишаться жити у своєму рідному домі. Вирішуй свої фінансові труднощі сама. Весь цей час ми дбаємо про батьків, а ти тільки про гроші й думаєш. Забудь про дім і гроші, тому що батьки повинні зустрічати старість у достатку, вони тобі нічого не винні».
Галина після того випадку не дзвонила і не писала нам. А я не розповідала мамі з татом про цю розмову. Я не хочу, щоб вони переживали через меркантильність їхньої рідної доньки. Але й не хочеться, щоб вона отримала бодай частину спадщини.
- Мамо, ми продаємо твою дачу. Нам потрібно на перший внесок, - заявила Оля, зупинившись…
Вечір повільно опускався на місто. За вікном уже горіли ліхтарі. Їхнє світло падало на мокрий…
- Гості стільки на шиї не сидять, Олексію! Маргарита опустила важкі пакети із продуктами на…
Повідомлення від Віктора висвітилося на екрані телефона саме під час обідньої перерви. Анна сиділа в…
Ділянка дісталася Аллі від діда, будинок довелося там знести і розпочати будівництво. Алла ще й…
Лілія відчула смак справжньої свободи, коли у свої двадцять шість років вперше переступила поріг власної…