Сестра вчинила дуже негарно, але у своєму стилі. До останнього не казала про своє цікаве положення, щоб батьки не попросили її зʼїхати із квартири

Сестра вчинила дуже негарно, але у своєму стилі. До останнього не казала про своє цікаве положення, щоб батьки не попросили її зʼїхати із квартири.

Хоча договір був цілком конкретний: поки я навчаюсь п’ять років, сестра з чоловіком можуть жити у цій квартирі та накопичувати на іпотеку. Як я закінчую навчання, сестра переїжджає, а квартиру батьки продають, розділивши гроші навпіл.

Але сестра ж найхитріша, вирішила вивернутись. Вирішила тиснути на жалість, куди ж її, в положенні можуть виставити. Тільки не вгадала цього разу.

Сестра старша за мене на шість років. Коли я закінчувала школу, вона вийшла заміж. У чоловіка свого кута теж немає, тому батьки вирішили пустити молодих у квартиру, яка дісталася батькові у спадок.

Вони хотіли одразу квартиру продати, щоб половину покласти мені на рахунок, другу віддати сестрі. Але в останній момент усе переграли.

Вирішили, що я поки вчусь і перебуваю на повному забезпеченні батьків, мені гроші не потрібні. А банкам батьки не дуже довіряли ще з часів 90-х.

Тому було вирішено, що п’ять років сестра з чоловіком живуть у тій квартирі, збирають собі на іпотеку, а отримані гроші з продажу стануть їм відчутною підтримкою при купівлі власної квартири.

Усе вирішили, всі погодились, почали жити. П’ять років я навчалася і не вдавалася в те, що там відбувається в сім’ї сестри. Живуть і живуть, не мої справи.

Але цього року я захищаю диплом влітку, я вже маю роботу, поки на половину ставки, але як закінчу навчання, мене влаштують на повне.

За моїми підрахунками, моєї частки від продажу квартири мені має вистачити на іпотеку на маленьку студію. Для мене це був би чудовий старт, бо буде вже своє житло. Як не крути, а жити з батьками у дорослому віці вже незручно.

Батьки нагадали сестрі, що їм час якось ворушитися у бік іпотеки, бо квартира виставляється на продаж.

Сестра почала ліпити якісь відмазки та зволікати з переїздом. Так три місяці тривало, а коли вкотре зайшла розмова про те, що їм час з’їжджати, вона заявляє, що чекає дитину.

Термін вже такий, що народжувати за три місяці. А я гадала, що це вона перестала до батьків приїжджати – щоб живіт її не бачив ніхто раніше.

Вона розраховувала, що батьки розчуляться від новини, але прорахувалася. Батьки її привітали, але сказали, що все було обговорено заздалегідь, вони мали достатньо часу, щоб накопичити на квартиру, а вже дитина – це виключно їхній вибір.

– Куди ми підемо, я ж в положені! А вона й винайняти квартиру може! – обурилася сестра.

Тато відповів, що був договір, і чому це я маю винаймати квартиру, а сестра жити на всьому готовенькому. За свої вчинки треба відповідати, а сестра сама вирішила планувати дитину, знаючи, що треба буде переїжджати.

Сестра почала зображати що погано почувається, посилено тиснути на жалість мамі, зрозумівши, що тата вона не прогне, але батьки поступатися не збираються.

Я вдячна їм, що вони справедливо розсудили. Сестра цього разу перехитрила сама себе. Могли б просто переїхати, взяти іпотеку і потім у більш сприятливій ситуації вже розмножуватися. А тепер їм доведеться важче, але це лише їхній вибір.

Сподіваюся, батьки продадуть квартиру до того моменту, як я захищу диплом, це буде найкращий подарунок на закінчення університету.

Зі мною сестра тепер не спілкується, до речі, тому що я не стала вмовляти батьків не продавати квартиру. Але вона і так зі мною не надто спілкувалася, тож я нічого не втратила.