«Якщо жінка плаче» – Пам’ятка для чоловіків
1) Для початку визначте, чия жінка плаче. Якщо вона вже чиясь, втішати її небезпечно. Якщо ж вона нічия, можна взяти її собі. Ось тепер, якщо жінка продовжує плакати, стає абсолютно зрозуміло, що вона плаче від щастя.
2) Якщо плаче ваша жінка, не варто залишати її одну. Тому що можуть подумати, що вона нічия. Будьте до неї максимально близькі і уважні. Відійдіть на відстань, де її голос вже не буде чутно, але не випускайте з поля зору – використовуйте бінокль.
3) Існує ряд питань, які ні в якому разі не можна ставити жінкам в сльозах: «Чого ти хочеш?», «Хто винен?», «Що робити?».
Відповідь на перше питання боляче вдарить по гаманцю, а на два останніх – по самолюбству.
4) У відповідь на жіночі сльози не треба нікуди бігти, нікого рятувати і карати. Тому що обов’язково виявиться, що бігти треба було не туди, рятувати когось іншого, а робити все абсолютно навпаки.
5) Не варто дарувати подарунки жінкам, що сумують. Це дуже хибна звичка. Краще подайте пачку носових хустинок. Запам’ятайте, подарунки варто дарувати тільки веселим жінкам. Так виробляється корисний умовний рефлекс і установка на приємний характер.
6) Якщо ви зробили все за інструкцією, а жінка продовжує плакати і при цьому не йде до іншого, значить, вона дійсно потребує того, щоб її втішили саме ви. Продемонструйте їй своє сумне і зацікавлене обличчя. Для цього доведеться відкласти в сторону бінокль і підійти ближче.
7) Не обов’язково розуміти все те, що говорить жінка в сльзах. Головне – зітхати в паузах і ласкаво обіймати між ними.
«Якщо плаче чоловік» – Пам’ятка для жінок
1) Будьте тактовною. Зробіть вигляд, що не помітили стриманих чоловічих ридань.
2) Якщо ридання недостатньо стримані – поплескайте чоловіка по плечу зі словами «Ну, ну!»
3) Якщо чоловік продовжує плакати, перевірте його памперс і дайте груди.
— Що, пробачте? — Олена стояла в банному халаті, червона від сорому. — Що чула.…
— У тебе ж учора була зарплата! Чому досі нічого мені не переказала? Особливого запрошення…
А почалося все так чудово... Достеменно пам'ятаю той день, коли я купила котедж. Осінь, у…
Марина відчинила двері квартири й зупинилася на порозі, прислухаючись до тиші. Дванадцять годин нічної зміни…
Чоловік Наталії та майже вся його численна рідня родом із села Підліски. Молодь, звісно, здебільшого…
— Що це за чоловічий голос у тебе там? — суворо запитала мати, наче Лері…