– Що ж робити? Всі сміятимуться! Як ти могла зі мною так вчинити?

Я завжди пишалась невісткою. Вона народила близнюків, син на війні, а вона з усім справляється. Крутися, бігає, змогла в декреті власну справу заснувати.

Готує комплексні обіди, ще й доставленням займається. Щоправда, коли клієнтів стало багато, то розвозити замовлення почав її брат.

Така ідея до неї прийшла на карантині. І ви уявляєте, це спрацювало. Звісно, було не просто, вона увесь час стомлена, зовсім немає вихідних. Крім того, готує напівфабрикати – вареники, пельмені, млинці, голубці, котлети, сирники й багато інших смаколиків.

Саме завдяки цьому змогла навіть автівку самотужки купити. Чесно кажучи, я навіть не уявляю, як вона це все з двома дітьми встигає. Звісно віддала їх в садок, та малюки увесь час хворіють, знаєте, як воно.

Я неодноразово хвалилась невісткою перед подругами. Вони все відверто мені заздрили. Якось одна сказала:

– От добре тобі, в ресторан йти на ювілей не треба, Настя все приготує!

Я й подумала, що це чудова ідея. В мене скоро 60 років. Тож запросила усіх до себе додому, а невістку попередила:

– Ти ж знаєш, що в мене ювілей! Така дата! Ти ж мені допоможеш стіл накрити!

– Ви ж бачити, що я нічого не встигаю! Краще замовте ресторан!

– Ти що? Я вже всім пообіцяла!

Минуло кілька тижнів і настав день свята. Я ретельно готувалась. Поприбирала й пішла на зачіску й манікюр, хотіла мати ідеальний вигляд.

Невістці ж ключа залишила. І от повертаюсь додому в надії, що стіл вже накритий, а там стоять контейнери.

– Що це?

– Страви.

– Звідки?

– В кулінарії взяла.

– Як так? Ти що! Це ж такий сором буде. А що ти приготувала?

– Принесла пельмені й голубці. Більше наразі в наявності нема, а готувати я не мала коли.

– Що ж робити? Всі сміятимуться! Як ти могла зі мною так вчинити?

– Могли б і за це подякувати! Ви знаєте, як мені важко, як багато працюю і однаково сказали стіл накрити. Хоч колись могли б дітей забрати, допомогти!

Вона пішла, навіть не залишилась на свято. Все мені зіпсувала. Я виклала всі страви в тарілки. Та настрою вже не було.

Ніколи їй цього не забуду. Жодної поваги. А як би ви відреагували? Ставте вподобайки та залишайте коментарі!