Жили ми з сином в невеликому селищі, що складається з шести будинків. З одного боку – поле, а з іншого боку річка розташована. Але і лісок невеликий.
Транспорт не ходить, та й дороги нормальної немає, один бруд. Щоб на роботу в місто дістатися, потрібно 6 кілометрів пройти до автобуса. У сусіднє селище. Там мама моя живе. Часто я до неї ходила.
Так ось, в тому невеликому селищі була у мене подруга Оксана. Ми були з нею сусідками, за парканом жили, часто одна до одної ходили в гості, діти наші грали разом. І чоловік у неї є. І про нього мова піде.
У неділю вранці я пішла до мами, а з подругою в той день не бачилися і не зідзвонювалися. День пройшов, як завжди: мамі допомогла на городі, увечері повечеряли, поклала сина спати, і сама лягла.
Так ось, сниться мені Оксана. Подзвонила мені, як зазвичай, як ніби наяву. Я запитала, як справи, що робить. Вона відповіла, що в лікарні з чоловіком. Потрапив в аварію, в поворот не вписався і операцію робили. Сон був з неділі на понеділок.
Вранці в понеділок я прокинулася, подзвонила Оксані, вона не відповіла. І так цілий день додзвонитися не могла їй. Увечері вона мені сама подзвонила і на моє запитання, чому не відповідала і де вона, мені відповіла:
– Я в лікарні. Чоловік в аварію потрапив. У неділю ввечері поїхав друга додому відвозити. Відвіз. На зворотному шляху додому в поворот не вписався. За ним доглядати буду, заново ходити вчитися буде.
Я була в шоці від почутого.
Після цього випадку пройшло кілька днів. Сниться мені знову сон, але вже друг мого брата, що нібито він їхав, від когось тікав і врізався в стовп.
Сон снився з суботи на неділю. Я вранці розповіла братові, він мені не повірив, сказав, що це все нісенітниця, і я недовірлива занадто.
А через три дні я дізнаюся від брата, що мій сон справдився. Його приятель тікав, за ним гналися, і він в стовп ледь не врізався, встиг загальмувати.
І після цих снів я стала вірити в сни. Якщо щось або хтось присниться (або голос кого-небудь), я прислухаюся.
І, природно, обережною намагаюся бути, і неприємностей уникаю. І тоді мені вже вірити почали.
Коли Федір і Тася одружилися, у їхньому житті не було нічого особливого. Ні багатих родичів,…
Щойно Оксана переступила поріг, як її погляд одразу впав на Інну. Зовиця стояла посеред передпокою,…
Оксана припаркувала свій позашляховик біля будинку, але не поспішала виходити. Кілька секунд просто сиділа, заплющивши…
Єгор натиснув на кнопку дзвінка і почув замість звичного маминого голосу чужий, хрипкий і невдоволений:…
Ключ м’яко клацнув у замку, але за порогом Олену зустріла не тиша рідного дому. З…
— Ти справді… замки поміняла?! А як же ми тепер до хати потрапимо?! — вигукнула…