Сталося мамі працювати у великій організації. Колектив, як водиться, був жіночим, і розмови були відповідними: від того, у кого що було на сніданок, і до кольору лаку і довжини нігтів старшого економіста. А так як в нашому містечку розташовується військова частина, то майже в кожному колективі працювали офіцерські дружини

Моя мама за професією бухгалтер. Роботу свою знає і любить, хоча в юності і подумати не могла, що вибере цей шлях.

Сталося мамі працювати у великій організації. Колектив, як водиться, був жіночим, і розмови були відповідними: від того, у кого що було на сніданок, і до кольору лаку і довжини нігтів старшого економіста.

А так як в нашому містечку розташовується військова частина, то майже в кожному колективі працювали офіцерські дружини. Історію, яку я хочу розповісти, і повідала якось раз тітка Неля, жвава кругленька жінка, тоді, в середині 80-х, яка приїхала з чоловіком на місце служби в наше місто. Далі від її особи.

Одного разу наснився мені дивний сон. Ніби сидимо ми за святковим столом, сміх, тости, і раптом помічаю, біля стіни стоїть сумна дівчина, дивиться на гостей, а до веселощів не приєднується.

Я підходжу до неї і питаю, ви чому, мовляв, не підходьте до нас. А вона сумно глянула на мене і боязко попросила: “Ви скажіть, будь ласка, батькам, щоб вони подавали монетки, а то паперові гроші мені ковтати важко”.

Питаю: “А як знайти ваших батьків?” Дівчина мені продиктувала адресу – вулицю, будинок. І тут серед ночі я прокинулася.

Поки свіжо було в пам’яті, записала адресу. Сама думаю, в житті в цьому місті не була, ні родичів, ні знайомих у нас там немає, з чого взагалі таке привиділося.

А на ранок розповіла все чоловікові. Вирішили ми з ним все ж з’ясувати, чи є така адреса, раптом не порожній сон. Дізналися, і так, саме за цією адресою з цим прізвищем там проживала сім’я.

Через деякий час ми поїхали туди. Познайомилися з ними, і вони нам розповіли, що кілька років тому поховали дочку, молоденьку дівчину. Часто поминали її в церкві, а милостинею роздавали саме паперові гривні.

Мене, тоді ще молоду, дуже зворушила ця історія. Досі незрозуміло, чому дівчина наснилася зовсім незнайомим людям за кілька тисяч кілометрів від дому. Несповідимі шляхи Господні.

Author

Recent Posts

– Надя у нас вдома командує каструлями, – і усміхнувся сестрі. – На більше її не вистачає

Надя протерла стіл, поклала ретельно відтиснуту ганчірку на край раковини та вийшла з кухні. Віктор…

5 години ago

Шлюбна угода…

- Ось, тримай. Це потрібно підписати до того, як ми підемо до РАЦСу. Саша, яка…

12 години ago