Щоб не випробовувати долю

Красива і волелюбна Алінка закохалася, причому закохалася в такого красеня Гліба, що навіть самій стало ніяково. Вона працювала в салоні краси, він прийшов зробити стрижку, і вмостився до неї в крісло.

– Мені, будь ласка, коротше, – ввічливо повідомив він, глянув у її очі, й між ними відразу пробігла іскра, та така, що ого-го.

– Це ж треба який красень, а очі які палкі, – пролетіла думка в Аліни.

– Ух ти, яка красуня виявляється, працює у цьому салоні, а я і не заходив ніколи, випадково якось вийшло.

– Оце я вчасно зарулив сюди. Залишилося тільки дізнатися, чи вона вільна. А може, у неї є хлопець, – такі дівчата самотніми не бувають, – думав Гліб, поки Аліна чаклувала над його стрижкою.

Вона швидко впоралася зі стрижкою, а потім пошкодувала:
– Треба було довше покрутитися біля нього, ну та гаразд, це лише черговий клієнт.

Гліб не захотів упускати таку красуню, і вирішив увечері її зустріти. Вийшовши із салону краси, глянув на графік роботи, і задоволений поїхав в офіс – він закінчує роботу раніше.

Після роботи Аліна вийшла, і побачила свого клієнта з букетом квітів. Він підійшов до неї, посміхаючись:

– Привіт, це тобі, – простягнув квіти.

– Мені? А за що? – Здивувалася Аліна.

– За стрижку, мені дуже сподобалося, – засміявся він, і Аліна теж не стрималася. – А ти вільна? Може, в кафе посидимо?

– Мабуть, можна, – погодилася вона, а сама подумала, – невже такий красень один, немає в нього дівчини?

У кафе вони розмовляли весело та невимушено, Гліб виявився товариським, та цікавим співрозмовником. Веселив Аліну, а та сміялася, забувши про все на світі.

З цього вечора вони почали зустрічатись. Вона все чекала, коли він її покине, але їхні стосунки продовжувалися, до того ж Гліб виявився добрим та дбайливим.

Ішов час. Вже вони почали говорити про спільне проживання та весілля. Аліна розуміла, що проблем через зовнішність Гліба їй не уникнути.

Тому, що куди б не прийшли вони в гості, скрізь знайдуться такі дівчата та жінки, які ласі до чужих хлопців та чоловіків, а до гарних – особливо.

У цьому вона анітрохи не сумнівалася, і навіть заміж за нього виходити відмовлялася саме з цієї причини.

– Алюся, – так він її називав іноді, – ну що ти знову собі навигадувала, що за фантазії, – щиро питав Гліб.

– Не знаю, не можу я за тебе вийти заміж, бо ти… красивий. А вродливим чоловікам не варто довіряти. Я бачу, як жінки дивляться на тебе, – чесно зізналася вона.

– Алінко, ну що мені зробити з собою, може понівечити?

Вона дивилася на нього і розуміла, що кохає свого Гліба до нестями, усією душею та серцем. Любить його чорні палкі очі, теплий погляд з-під пухнастих вій, його чіткі й гарні риси обличчя. Гліб був добрим вірним хлопцем, який крім Аліни, любив тільки комп’ютери.

Аліна таки здалася, і погодилася вийти заміж. Вони одружилися.

– Алінко, моя кохана, ти в мене найкрасивіша на світі, – обіймав її чоловік і твердив постійно. – Красивішої за тебе для мене немає у світі жінки, – вона мліла від його слів.

Хоча розуміла, що вона гарна, і чоловіки, проходячи повз, часто проводжають її гарячими поглядами, але для неї тепер існував тільки чоловік-красень. До того ж вона бачила, як інші жінки заглядаються на нього.

В їхній салон краси прийшла нова співробітниця Катя, гарна дівчина, балакуча та доброзичлива. Минуло трохи часу.

Якось Катя побачила Гліба, котрий, під час перерви, приїхав до дружини, і вони разом пішли обідати в кафе, що було поруч.

Боже, який красень, – вигукнула Катя, – коли побачила у вікно, як Гліб вийшов з машини назустріч Аліні. Він взяв її за руку, і пара вирушила в кафе. Зрідка він приїжджав до дружини під час перерви.

– Це хто такий? – здивовано спитала вона колегу.

– Чоловік Аліни, – відповіла та.

– Чоловік? Не може бути! – Катя явно була збентежена.

Ніхто не знав, але з цього дня Катя втратила спокій. Їй хотілося отримати цього красеня, за вдачею вона була хижачкою, і ні перед чим не зупинялася. Вона розмовляла з Аліною про її чоловіка, і навіть провокувала.

– Аліна, а ти не боїшся, що поведуть у тебе чоловіка. Такого красеня мати в чоловіках небезпечно.

– Ні не боюся, – відповіла Аліна, а в самої черв’ячок уже завівся всередині.

Катя не давала спокою Аліні, і щодня не втрачала можливості поговорити на цю тему.

– Аліно, а у вас із Глібом все нормально? Поки що не повели його в тебе?

– Ні, у нас все гаразд, у нас все чудово, – відповіла Аліна, й обдарувала колегу таким поглядом, що на обличчі Каті з’явилося деяке збентеження. – Ти не повіриш, Катю, але моєму чоловікові потрібна тільки я, – додала вона.

Катя зрозуміла, що вже дістала колегу.

– Аліна, не ображайся, будь ласка. Ти мене не правильно зрозуміла. Я зовсім не претендую на твого чоловіка, – виправдовувалася вона.

Однак Аліна почала турбуватися після подібних питань Каті, аж надто нав’язливо вона цікавиться Глібом. Сама з собою тихо обурювалась і думала:

– Ну чому є такі люди, які пхають свій ніс у чужу родину. Ми живемо з Глібом, і нам все одно на чиїсь сім’ї та пусті домисли.

Але Катя не давала спокою колезі.

– Аліна, ти вибач, але гарні мужики небезпечні.

– Катя, це ти кажеш за своїм досвідом? Тебе хтось образив із чоловіків? – Запитала Аліна.

– Була справа. Любила одного такого, вродливий, як Аполлон, але зіпсований був до жаху. Жінки самі стрибали на нього, а він користувався, ніколи не відмовлявся. А потім здивувався, чому я пішла від нього.

– Але ж не всі чоловіки такі? – Заступалася Аліна, – не кожен чоловік може виявитися ловеласом.

Аліна пішла у крамницю, коли до неї приїхав Гліб без дзвінка, бо був впевнений, що вона на місці. Але не заставши її, поїхав. Коли зателефонував, дізнався, що вона у крамниці.

– А я думав у кафешку сходимо в обід.

– Ой, Глібе, а чого не подзвонив, та й не домовлялися ми зранку, а мені продукти треба купити. Ну гаразд, я на касі.

Коли вона прийшла в салон, Катя сказала:

– А тут без тебе твій красень приїжджав. Треба визнати, він рідкісний красень, – млосно промовила вона.

– Я знаю, він мені зателефонував. А що, він просив щось передати? – спеціально спитала вона.

– Ні нічого не передавав, але затримався тут, – Аліна бачила, що Гліб справив враження на Катю, і до кінця дня вона ні-ні, та й запитувала про нього, Аліні довелося відбиватися.

Увечері за вечерею вони сміялися, і Аліна запитала:

– А ти чого затримався у салоні, мене ж не було?

– Я? Я не затримувався, але ця твоя колега…

– Катя? Так, вона не любить чоловіків.

– Ну, я б такого не сказав. Вона відразу почала клеїти мене … Я пішов.

Аліна більше не запитувала, але переживала, хоч і знала, що чоловік кохає її. Але ця Катя… Вона спеціально підігрівала ревнощі Аліни, і, як і раніше, цікавилася ним.

– Аліна, а чому у вас нема дітей? – Запитувала Катя. – Хоча так, з дітьми важче розлучатися. А Гліб такий цікавий чоловік, – діставала вона колегу. Явно провокувала…

Вже інші колеги робили зауваження Каті. Аліна терпіла і не вибухала, хоча всередині все вирувало від її запитань.

– Ой, та всі вони мужики однакові, і твій чоловік не виняток. Все одно колись тебе зрадить. Я не хотіла тебе засмучувати, Аліно, але коли тебе не було, то поводився він зовсім не як зразковий чоловік.

Ці масляні погляди, натяки, – Катя явно провокувала Аліну, щоб вона запанікувала. Увечері Аліна про цю розмову розповіла чоловікові.

– Я тобі скажу, та й стерво ж ця Катя. Сама вішалася мені на шию, а коли я ввічливо нагадав, що одружений, таке стала плести, я відразу вискочив звідти, – відповів Гліб.

Аліна міцно задумалася, і вирішила якось перевірити їх. За кілька днів попросила чоловіка приїхати до неї на роботу після обіду.

Поглядаючи у вікно, помітила машину Гліба і сказавши Каті, що вона ненадовго відлучиться, вискочила з салону, обійшла його й увійшла у двері з чорного ходу, попередньо відчинивши їх. Причаїлася і підглядала у прочинені двері.

– А де Аліна, – почула вона голос чоловіка.

– Ой, Глібчику, привіт-привіт, – ласкаво заспівала Катя своїм звабливим голоском.

– Де Аліна, я взагалі до дружини приїхав, вона має бути тут, вона нічого не говорила?

– Ні, не казала. А ти проходь сюди, почекай її. Бачиш, яка у тебе дружина брехлива. Чоловік до неї приїхав, а вона кудись згвинтила, ось така вона! Сподіваюся ти не поспішаєш, як минулого разу, проходь. Я можу зварити каву.

Аліна стояла зла, їй дуже хотілося вискочити, може, так і зробила б, але її привернув невеликий шум, щось тихо стукнуло.

– Ти чого штовхаєшся? – Почула вона голос Каті, – ти куди, ми ще не домовили …

– Якби ти не була жінкою, я тобі врізав би, – почула вона голос Гліба, швидко вискочила, і зустрілася з ним на сходах салону.

– Алінко, де тебе носить, ми ж домовлялися, я приїхав, а тебе немає, – трохи роздратовано спитав чоловік.

– Пробач, Глібе, пробач, терміново треба було відлучитися. Я думала встигну, – а сама радісно посміхалася.

– Зрозуміло, я на тебе чекав…

– Ну ти ж не один чекав, там Катя та інші.

– Ця твоя Катя ненормальна, звільняйся із салону, дістала вона мене.

– Гаразд, гаразд, я подумаю, – сказала вона весело, – вибач, що потурбувала тебе, але у мене форс-мажор, тож обід переноситься на вечерю, ну я пішла, там клієнтка чекає.

Гліб поїхав, а вона дивилася слідом і думала:

– Звільняйся! Та щоб позбавитися проблем, це треба піти від тебе! В іншому салоні теж може опинитися якась Катя. Гаразд, я подумаю, навіщо випробовувати долю?

– Адже кохаю я свого чоловіка. Але мені соромно, стежу за ним, не довіряю йому. Якби він довідався, точно образився б. Але я йому ніколи в цьому не зізнаюся, – вона у гарному настрої увійшла в салон краси.

Катя мовчала. Бачила у вікно, що Гліб розмовляв із дружиною, та ще й цмокнув у щоку. Їй було прикро, що чари не подіяла на красеня. Можливо, й справді вірний? На її пам’яті – це перший.

А Аліна сяяла від кохання, та зловтішалася “любовними ляпами” колеги. І таке буває! Не все ж коту Масляна…