Шукаю чоловіка – красивого, доброго, багатого. Хіба я багато чого хочу?

Після розлучення пройшло 3 роки, залишилася з дитиною одна. З чоловіками не складається, адже я хочу справжню сім’ю і щоб чоловік не зраджував.

Я красива, фігура відмінна, шанувальників багато, але вони мені не подобаються. У шлюбі прожила 8 років, ні в чому не потребувала, хочеться знайти людину, яка буде не тільки опорою, чоловіком, батьком, але і зможе нормально нас забезпечити.

Крім того, дуже хочу ще дитину. Але зараз доводиться пити заспокійливі, тому що всі навколо твердять, мовляв, «дообирається». Це сильно виводить мене з себе. Може, я і вимоглива дуже, але не можу нічого вдіяти зі своїм характером і емоціями.

Вікторія, 29 років. Порада від психолога.
Вікторія, просто прекрасно, що ви чітко уявляєте, чого хочете. Знаючи свої вимоги, ви можете відразу відсівати тих, хто не підходить, і спілкуватися з тими, хто підійде. Звичайно, чим більше у вас умов, тим менше коло вибору, але це ваше рішення і ваше право.

У своєму короткому листі ви піднімаєте цілий ряд питань. По-перше, ви пишете про відносини без зрад. Сім’я в традиційному сенсі має на увазі відсутність зрад. Чому ви робите такий акцент на цьому? Ваш минулий шлюб розпався через це? Ви пишете, що з-за вашого бажання мати сім’ю стосунки не складаються. Чому? Ви дуже рано демонструєте прагнення вступити в шлюб?

Ви висуваєте певні вимоги до претендентів на сім’ю, хочете бачити поруч із собою заможного, турботливого чоловіка, при цьому, кажучи про себе, ви описуєте тільки зовнішні дані. І чоловіки, і жінки, вибираючи партнера для життя, в меншій мірі орієнтуються на зовнішність, а в більшій – на те, що всередині.

Можливо, ви уявляєте себе, як в листі, – красива, з відмінною фігурою, – відповідно, залучаєте тих, хто шукає в жінці тільки це. Немає нічого поганого в легких, взаємно приємних відносинах для фізичної розрядки або дозвілля, але вони дуже рідко призводять до шлюбу. Зазвичай люди, вступаючи в стосунки, все ж мають уявлення про те, чого від них хочуть.

Заспокійливе ви п’єте для чого? Як це пов’язано з думкою оточуючих про ваші вимогливості? Чому ви взагалі орієнтуєтеся на їхню думку? Це ваше життя, і навряд чи подруги або рідні краще вас знають, з ким ви хочете жити, спати, народжувати дітей і прати шкарпетки. Слухайте себе, краще вас ніхто не знає, що для вас добре, а що погано.

Ви також згадуєте свої емоції, не описуючи ніяких конкретних ситуацій. Ви вважаєте, що емоції занадто сильні? Ви схильні реагувати занадто гостро або просто боїтеся, що факт наявності у вас емоцій може відштовхувати чоловіків?

Якщо перше, то когнітивно-поведінкова терапія прекрасно працює з подібними запитами. Так само як і з питаннями кордонів, щоб перестати бути залежною від думки оточуючих. Це непроста робота, але вам доведеться її виконати.