Зустрічаюся з чоловіком. Все прекрасно, але є одна заковика. Не знаю, як перестати його соромитися. Він не дуже багатий, серед моїх знайомих – взагалі найбідніший. У 30 років він займає скромну посаду, живе з другом, знімають житло навпіл, продукти теж спільні.
У нього немає машини, квартири, накопичень, але найстрашніше, що міняти він нічого не планує. Його все влаштовує, виходити із зони комфорту і щось міняти не збирається.
Ні, я не меркантильна особа, яку турбує виключно розмір гаманця. Зрозумійте, я хочу бути з ним, у нього багато позитивних якостей, але як мені переступити через себе, вгамувати боротьбу всередині? Не можу ж я весь час його ховати від родичів і друзів!
Він хороша людина, турботливий і уважний чоловік, але здобувач з нього – ніякий. Поки його ровесники піднімаються кар’єрними сходами, він живе немов жебрак. Як перестати його соромитися?
Навіть познайомити зі своїм оточенням соромлюся. Як навчитися до цього нормально ставитися? Адже він мені дуже подобається.
Прекрасно розумію, що його вже не переробити. Він добрий, розуміючий, вміє підтримати, але однією добротою ситий не будеш, іноді і в відпустку з’їздити хочеться.
Чи можна прийняти таку людину, якщо до нього лежить душа, і перестати соромитися?
- Ганно, Ганнусю, - голос сусідки тітки Наді був схвильованим. - Ти тільки не хвилюйся,…
- Візьми провину на себе, мені судові позови ні до чого! - Зажадав чоловік. –…
Віра Степанівна вперла руки в боки, нависаючи над раковиною, де тринадцятирічна дочка люто терла сковорідку.…
– Марино, мені у справах від’їхати треба, – Сашко підійшов до дружини, яка годувала маленьку…
- Я більше не хочу тебе у своєму будинку бачити! - Та ти без мене…
Молода жінка у темно-синій сукні та чорній хустці стояла перед незнайомими їй дверима. Точніше, адресу…