Спадщина – не причина, а остання крапля! Чоловік був готовий зробити все для всіх, окрім мене та нашого сина

– Спадщина – не причина, а остання крапля! Чоловік був готовий зробити все для всіх, окрім мене та нашого сина!

Ілля, колишній мій чоловік, добрий друг, відмінний брат, поважний син, виконавчий працівник і просто чудова людина: повз чужу біду ніколи не пройде, завжди підтримає і допоможе!

Жаль тільки, що підтримку разом з допомогою чоловік ніяк не міг доносити до будинку, де на нього чекали я, та маленький Даня!

– Усі проблеми мають! Покажіть мені людину, яка не має проблем! Я розумію, коли у людини все є і вона допомагає іншим, але коли у самого ні колу, ні двору!

Взяти, наприклад, свекруху! Дуже проблемна жінка, тобто, проблем у жінки багато! То ремонт, то унітаз не того кольору!

То о дев’ятій вечора ніготь зламався і треба втридорога платити майстру понаднормові, то відпочити хочеться, то кішка кошенят привела, то меблі різко постаріла…

І як же пощастило цій жінці — у неї є Ілля, який по першому ж клацанню пальців примчить, і все вирішить! Ось є Супермен, а Ілля – Суперсин!

Або сестра Іллі! Теж жінка з проблемами. То телефон зламається, то ноутбук перестав заряджатися, то на побачення нема чого надіти!

А ще телевізор хочеться, то на права здати закортіло, а з наявності прав витікає цілий струмок проблем — машина, страховка, техобслуговування, бензин…

І як же пощастило дівчині з братом, який не лише Суперсин, а й Супербрат!

– Ілля завжди мав гарну зарплату. Але ми винаймали найдешевше житло, зі стародавнім ремонтом, харчувалися куркою, місяцями не купуючи м’ясо, нікуди не ходили!

– Поки я економила і тягла залишки зарплати, він сплачував матері та сестрі квитки до театру, та роздавав безоплатні позички.

– Суперздатності в Іллі працювали: мамі – Туреччину, сестрі – машину! На цьому все! Дружині та синові — дулю, грошей немає, але ви тримайтеся!

Батько Іллі пішов від них до молодої колеги, коли вони з сестрою були ще дітьми, забравши собі все, що можна було забрати. Іллі, його нещасній матері, та сестрі, залишилися борги та розруха!

Саме мати з сестрою допомогли Іллі стати тим, ким він став: з самого дитинства Ілля чув, що найголовніше в житті — не бути таким чудовиськом, як батько!

– У нього на лобі не було написано, що він геть-чисто зомбований! І нахабніли спочатку всі не так сильно. Принаймні, поки я в декрет не пішла, і мала свої гроші, не було такого, що Ілля віддавав останнє!

Поки я працювала, то помічала, як Ілля розбазарював свою зарплату, але оскільки гроші у мене були, а за квартиру Ілля платив справно, то претензії, якщо й були, то не ті, через які я була готова подати на розлучення.

Проте, варто було мені залишитися на забезпеченні Іллі, як ситуація стала критичною! Оплата квартири, продукти без різносолів, найдешевший одяг, найпростіші підгузки – ось і все, чим Ілля забезпечував сім’ю!

На зайве яблуко грошей не залишалося, бо за дверима орендованої квартири стояла черга з тих, хто потребував допомоги Іллі!

– Лаятись стали! Не повірите, але я частину зарплати відбирати в нього почала. Іншого виходу не бачила! Хотіла і шлюб зберегти, і щоб чоловік змінився.

– Не відразу зрозуміла, що йому на мене і Даню завжди було начхати! Його сім’я — мати й сестра, вони – найрідніші та найближчі, він у них єдиний чоловік, надія, опора і далі за списком!

Кілька років тому справедливість перемогла: свекра не стало, сконав під парканом, усіма забутий і покинутий!

Його, трикімнатною оселею розпусти, спадкоємці першої черги, Ілля та його сестра, під чуйним керівництвом матері, не погидували.

– Але він від усього відмовився! У нас нічого не було, а він відмовився від усього! Його сестра саме заміж збиралася, на дитину чекала.

– Ілля вирішив, що обійдеться без половини квартири та без грошей, ще рахунок був на півмільйона. Усе сестрі віддав!

– Я в нього спитала: чому житло буде в її дитини, а не в нашої? Але він обіцяв, що у Дані все буде! Коли? Та ніколи! Ми тричі починали на квартиру відкладати. Тричі!

– Житло у нас не з’явилося, зате сестра стала володаркою машини, свекруха поміняла кухню, а найкращий друг Іллі отримав гарний подарунок на весілля! Круто ми відкладали!

Відбулося розлучення з поверненням до дівочого прізвища. Родички Іллі висновки зробили, та привітали свого героя зі звільненням від меркантильного виродка, тобто мене!

– Сказали, що я на квартиру зазіхала, а Ілля мене обламав, за що я не пробачила його! Спадщина відіграла свою роль, але це була роль навіть не другого, а третього плану!

– Я втомилася чекати! Втомилася дивитися, як Ілля думає і дбає про кого завгодно, крім мене та Дані!

– Я не відчувала себе дружиною та коханою жінкою, я почувала себе найдальшою родичкою, чиє ім’я красувалося на останній позиції списку пріоритетів Іллі!

Ділити під час розлучення не було чого. Тільки, якщо Даню, але Ілля не став на нього претендувати.

І, зрозуміло, я ж не могла просто так покинути такого гарного Іллю, хіба тільки до коханця переметнулася, — так вирішила мати Іллі!

– Це було потворно! Мене в чому тільки не звинуватили: Даню нагуляла, роги в Іллі гіллясті, мені тільки гроші потрібні були, розлучення — помста за відмову від спадщини…

– Вони визначитися не могли: все-таки коханець, чи злість через спадок? Тому все до купи звалили!

Я отримую аліменти, залежно від сезону, це від шести до дванадцяти тисяч гривень. Я працюю, Даня навчається у школі.

Живемо ми в іпотечній квартирі, на платежі я з особливим задоволенням витрачаю аліменти.

– Ілля із сином не спілкується! А навіщо? Даня, це ж не мати, не сестра, і навіть не найкращий друг! Подумаєш, якийсь там син!

– Мені багато чого говорили, коли ми розлучалися: і що, як батько Іллі сконаю, і зіп’юся, і назад приповзу. Тільки те, що ми із сином добре живемо, це факт!

– Сама дивуюся: хіба це нормально, коли з чоловіком та усією його зарплатою, фінансово все було набагато гірше, ніж без чоловіка і лише з маленькою частиною його заробітку?

В Іллі, якщо судити з чуток, свій кут так і не з’явився. Живе він з мамою, допомагає сестрі, шлюб якої раптово розпався, виховує її дитину.

Про мене, якщо і згадує, то ніхто про це не чув. Натомість про Даню чоловік систематично згадує!

– Мені передали слова колишнього чоловіка про Даню:
– Швидше б йому вісімнадцять!

Згодна, скоріше б: іпотеку на той час виплачу, сина підійму, і ще половина життя попереду буде! А в колишнього чоловіка що?

Хіба він з рабства звільниться? Та хто йому вільну дасть? Мати? Сестра? Не смішіть, вони на ньому до останнього їздитимуть! А ви як вважаєте, світить колишньому “вільна”?