Спілкуємося з дівчиною тільки в інтернеті. Не розумію, що їй потрібно від мене насправді.
Воістину, чужа душа – темний ліс. А жіноча душа. Втім, розповім про свою дивну ситуацію.
Разом вчимося в університеті. Ініціатором знайомства була дівчина. Кілька днів просто спілкувалися в інтернеті. Я запросив її на побачення – відмовилася.
Потім була перерва в спілкуванні. Потім знову стала писати мені. Балакаємо ні про що, відправляємо одне одному кумедні відео, жарти, фотки.
Дівчина відмінна: гарне почуття гумору, красива, розумна. Не дівчина – а мрія.
Вчора запросив її знову на побачення. Вона прочитала повідомлення і нічого не відповіла. Сьогодні знову стала кидати жарти.
Чесно, не розумію, чого вона хоче від мене. Я не дуже вірю в дружбу між чоловіком і жінкою.
Ми спілкуємося тільки в інтернеті. У реальному житті поводиться так, ніби й не знає мене. Не розумію, що вона від мене хоче.
- Не можна у матері дитину відбирати! - Вона знову кине його, от побачиш! -…
Катерина з якимось тривожним почуттям відкрила вже свою квартиру, яка раніше належала покійній бабусі Тасі.…
– Барсику! Барсику! Та де ж його носить? – Ірина Іванівна стояла на ґанку, накинувши…
- Ти не тільки мене зрадив! Я подаю на розлучення. Обговорювати тут нічого, - зневажливо…
– Дарино, а ти чого нам запрошення не надіслала? – запитала Ірина, відірвавши очі від…
- Зіно, а борщ у тебе сьогодні якийсь прісний вийшов, - Валентина Петрівна похитала головою…