Мені 29. Уже 6 років зустрічаюся з хлопцем. За цей час він пропонував мені вийти за нього заміж три рази. Кожен раз я погоджувалася, але до загсу справа так і не доходила. Ну як не доходила: кілька разів ми все-таки приїжджали до палацу одруження, щоб подати заяву.
Спочатку вибрали день, взяли документи, приїхали, а загс закритий. Іншим разом, просиділи в черзі, а держмито заплатити забули.
Останній раз нас мало не розписали. У черзі мене трясло так, що зуб на зуб не потрапляв. Думала, що втрачу свідомість від стресу, але коли нас все-таки не вдалося розписати – я розслабилася. Може, це були знаки?
Не знаю, чому я тягну, напевно, боюся. Але чого? Він знайомий з моїми батьками, я – з його, все серйозно.
Можливо, розумію, що він не той чоловік, з яким я хочу пов’язати своє життя. Навіщо тоді з ним зустрічаюся? Щоб розібратися в цій ситуації – я звернулася до психолога.
Спеціаліст зумів встановити проблему: я не можу розлучитися з чоловіком. Навіть якщо розумію, що хочу, що треба це зробити, не можу і все.
Якась патологічна залежність, нездатність розірвати невідповідні відносини. Зараз працюю над цим, сподіваюся, скоро зможу піти від хлопця, щоб почати нормальне життя.
Осінній вечір огорнув місто золотистим серпанком. Під ногами приємно шаруділо листя, різних кольорів і відтінків.…
Світлана вийшла за Андрія, коли їй було тридцять п'ять, а йому тридцять вісім. Обидва вже…
– Не гульбанить, не зраджує. Що тобі ще треба, невдячна? Якщо ти зі своїм чоловіком…
- Ви що, тільки з відпустки повернулися? Знову на море їздили? Який раз вже за…
– Мамо, це нечесно, – сказала Аліна, – бабуся казала, що ти маєш продати цю…
Зі свекрухою у Віри нещодавно вийшла сварка, молода жінка остаточно посварилася з матір’ю чоловіка. Антоніна…