Справа не в чужих дітях, а в байдужому відношенні, — коментує сестра своє розлучення

– Справа не в чужих дітях, а в байдужому відношенні, — коментує сестра своє розлучення з Сашком.

Сестра вже була заміжня, їй вистачило! Чого тільки в тому шлюбі вона не наїлася! Втекла від чоловіка, прихопивши сина, та мінімум речей.

Розлучилися вони з горем навпіл, але колишнього зятя невдовзі не стало, бо він кинувся у всі тяжкі. Тільки тоді Марина зітхнула спокійно!

Оформила на сина пенсію, продала майно, яке їй після розлучення дісталося, та взяла в іпотеку трикімнатну квартиру.

Робота у Марини хороша, зовні вона має чудовий вигляд, син росте, радує успіхами. Все було гаразд!

З’явився у Марини Сашко! У розлученні, теж із причепом, але його причеп проживав із бабусею, що була його колишньою тещею.

Колишня дружина Олександра позбавлена ​​батьківських прав, та відбуває термін, за поширення заборонених речовин. Офіційно, син Олександра, Рома, проживав із татом, неофіційно, і за фактом – з бабусею.

Олександра все влаштовувало. Він грав роль недільного батька, переказував колишній тещі гроші на утримання сина. Усіх все влаштовувало!

Марина та Сашко зійшлися. Зустрічалися якийсь час, а потім вирішили зробити крок далі. Свою однокімнатну Сашко здавав, а гроші тещі відсилав. Із сином Марини він спільну мову знайшов. Почав Рому тягати у «нову сім’ю».

Місяців вісім-десять минуло, колишня теща відмовилася від онука:
– Рома розперезався, хоче тільки в телефоні сидіти, моя думка для нього порожній звук!

– Будемо вчотирьох жити, — сказала Марина. Що вдієш? Не в дитбудинок же Рому?

Спочатку хлопчаків поселили до однієї кімнати, але вони не вжилися. Вітальня була переобладнана на другу дитячу. Коли Ромин батько був поряд, дитина була – сама люб’язність!

Але, тільки Сашко за поріг, як Рома борзів на очах. Бійки між дітьми, байдуже ставлення Роми до чужої праці, повний пофігізм, нуль інтересу до навчання.

А ще почалося злодійство. Марина навіть попросила Сашка вставити дверну ручку із замком у двері спальні.

– Навіщо ти це терпиш? — дивувалися ті, кому Марина розповідала про те, що відбувається в неї вдома.

– Ну як… Саша ж мого сина терпить, і я Рому зможу терпіти, — відповідала Марина.

Окрім поведінки Роми, почав борзіти і його тато! За оцінки свого сина, він до Марини чіплявся! Якщо хлопчики сварилися, то він завжди Рому вигороджував!

Хоча у ста відсотках випадків, саме Рома був винний. По Марині було видно, що розв’язка станеться незабаром!

Розв’язка! У кімнату племінника залетів шершень. Він вискочив, та зачинив за собою двері. Рома вийшов на лемент, почув про шершня і заштовхав племінника назад до кімнати, а зовні став тримати двері.

Племінник сховався до шафи, та зателефонував матері. Марина зірвалася із перукарні, та прибігла додому.

Сашко був удома, але він навіть не вийшов зі спальні на крики дитини. Коротше, Марина дала Сашкові та Ромі годину на збори!

– Сашко засміявся! Він не повірив у серйозність моїх намірів. Він стояв і сміявся, говорив, що через таку нісенітницю люди не розбігаються.

– Так, сталася нісенітниця ще тоді, коли ми з тобою почали жити разом! Хіба нісенітниця, що страждає моя дитина?

Не було сил чекати, поки Сашко розбереться із квартирантами. Готелі є, подобово квартири є, туди їх і послала! — сказала мені Марина.

Сашко та Рома зібрали речі, та поїхали до колишньої тещі Сашка. Меблі, куплені Сашком для Роми, вони забрали через два дні.

Поки меблі розбирали, Сашко встиг дорікнути Марині в тому, що він її з дитиною прийняв, а от вона, коли з’явилася потреба у її кроці у відповідь, постаратися не зволила.

А сестра ж розмовляла з Сашком, з Ромою, з ними обома одночасно, просила, пояснювала! Хто винен, що її ніхто не почув? Я вважаю, що вона правильно вчинила!

Не може бути сімейного затишку, та щастя там, де один одного не дослухаються! А ви як вважаєте, вона слушно вчинила?