Став пригощати дику собаку котлетами замість каменів.
Вечір. Повертаюсь додому. Увечері хоч око виколи – ліхтарі не працюють. Проходжу повз двох гаражів і через них вискакує на мене собака з таким диким гавкотом, що я від несподіванки аж підскочив.
Тікати – сенсу немає, намагаюся відмахнутися від неї ногою. Вона за малим мене мало не цапнула.
У темряві не видно ні каменю, нічого. Але абияк добрався до під’їзду. Вранці ця ж собака знову на мене кинулася.
Найцікавіше – вона кидалась тільки на чоловіків, а дітей і жінок не чіпала абсолютно. Я став ходити з камінням в кишені. Пару раз в нагоді – відганяв злющу собаку.
Пару днів думав, що з нею робити, адже рано чи пізно когось покусає точно. Нічого не придумав. У нас не Київ, ніхто дикими собаками не займається.
І минулої п’ятниці прокинувся трохи раніше звичайного, зварив каву. П’ю біля віконця, дивлюся на двір, на гаражі і на собаку, яка через пів години на мене кидатися буде. Придивився, а у неї щенята.
Зовсім малі бігають за своєю мамкою. Мені аж соромно стало, що я її в останні дні камінням відганяв.
У холодильнику знайшов чотири котлети, склав їх у пакетик. Коли йшов на роботу (знову повз гаражі), замість каменів дістав яловичі котлети.
Собака спочатку гавкала на мене, але відчувши запах м’яса замовкла, замахала хвостом.
Я відійшов в сторону. Собака стала носити котлети за гараж, цуценят годувати. Шкода, що немає собачого притулку в місті.
— Та пішов ти, Євгене! — Галина жбурнула мокру ганчірку в раковину так, що бризки…
Коли Федір і Тася одружилися, у їхньому житті не було нічого особливого. Ні багатих родичів,…
Щойно Оксана переступила поріг, як її погляд одразу впав на Інну. Зовиця стояла посеред передпокою,…
Оксана припаркувала свій позашляховик біля будинку, але не поспішала виходити. Кілька секунд просто сиділа, заплющивши…
Єгор натиснув на кнопку дзвінка і почув замість звичного маминого голосу чужий, хрипкий і невдоволений:…
Ключ м’яко клацнув у замку, але за порогом Олену зустріла не тиша рідного дому. З…