А я спочатку не зрозуміла – що це свекруха зі мною стала люб’язною. Раніше раз на пів року в гості приходила, а тут щотижня приїжджає “на чай”.
Але коли вона почала розмову про те, що незабаром стане бабусею, назвавши мене улюбленою невісткою, то в моїй голові все стало на свої місця. А двоособова свекруха полетіла геть із моєї квартири. І це їй пощастило, що не у вікно!
З чоловіком ми прожили десять років разом, із них три роки у цивільних відносинах. Пройшли злидні, голод і тарганів у комуналці. Нині живемо в іпотечній квартирі.
За наше спільне життя ми лаялися, билися, обзивалися. Загалом усе як у людей. Навіть кілька разів поліцію викликали, але обійшлися попередженнями.
У житті був складний період, коли ми розлучилися на півтора року. Я тоді втратила дитину, перебувала у тяжкій депресії, а чоловік не придумав нічого кращого, як переїхати до друга. Були розмови про розлучення.
У той момент я думала, що наш сімейний човен пішов на дно. Почала самотужки підіймати себе на ноги. Ми так довго чекали на дитину, але, як виявилося, мій організм погано пристосований до виношування плода.
Я вирішила поміняти роботу, більше часу присвячувала собі – розвитку тіла та розуму. Завдяки тренуванням я стала стрункішою. Закінчивши експрес-курси я стала більше заробляти та кайфувати від життя.
Загалом, чоловіка в сім’ю я повернула і навіть не мучила його питаннями про те, чим він був зайнятий весь цей час. З чуток я знала, що він недовго жив з іншою жінкою, тому не наважувалась на відверті розмови. Я до них не була готова.
Після того випадку з невдалим досвідом я боялася завагітніти – перед очима весь час стояла картина пережитого кошмару, коли тобі кажуть у вас затримка розвитку плоду. А потім ще багато маніпуляцій, щоб позбутися плода.
Мій чоловік не був так сильно вражений, як я. Мені було незрозуміло – як він так легко міг змиритися з думкою, що я втратила довгоочікувану дитину?!
Ми ж разом мріяли про велику родину, про маленькі ручки, які тягнуться до татових щічок. Але, виявляється, це були ілюзії, придумані мною.
Ні, чоловік теж щиро хотів спадкоємців і часто питав у мене про тести. Але я завжди виходила з туалету зі сльозами на очах та однією смужкою.
Після того, як я втратила дитину, мої руки опустилися. Я вже не хочу дітей. Очевидно, чоловік це зрозумів і зібрався вирішити проблему своїми методами.
Загалом свекруха, приходячи кожного разу до нас додому, потроху готувала мене до головної розмови. Вона торкалася таких моментів, як, наприклад, мені зараз не вдається, а може і взагалі я не зможу ніколи стати мамою.
Розумієте, мій стан у такі моменти? Я й так, тримаюся з останніх сил, намагаюся менше думати про болючу тему, а вона все туди ж мене мочає.
На другий день вона почала говорити, що онуки – це квіти життя, і неважливо хто їх подарує. Звичайно, вона б хотіла онуків від “улюбленої невістки”, але доля може зробити різні сюрпризи.
Улюблена невістка – це я. Я стала такою в останні кілька місяців, а так мама чоловіка не особливо балувала мене увагою та компліментами.
Коли я почала розуміти, що в її розмовах є каверза, то почала сама керувати діалогом. Коли я почала ставити запитання: “Хто ще може бути її невісткою, якщо у неї дві дитини – син і дочка?”, свекруха думала уникнути відповіді, потім стала тикати в телефон нібито їй хтось зателефонував.
Дзвінка, звичайно, не було, просто їй потрібно було ухилитися від відповіді. Далі я вирішила все-таки уточнити про онуків.
Припустила, що її дочка чекає дитину, але свекруха з жахом руками замахала – куди їй, вона надто юна, та ще й незаміжня.
– Звідки онуки з’являться, якщо ні я, ні ваша дочка не в положенні? – вже дратуючи від незрозумілих натяків спитала я, на що свекруха опустила очі та порадила поговорити з чоловіком на цю тему.
Тут мене як ошпарило. Я, природно, після такої фрази не дала їй спокою, і почала трясти інформацію зі свекрухи.
Вона не витримала і пояснила мені, що Едік мав жінку на час нашого розставання. Це я в курсі, дякую. Але, виявляється, він не перервав із нею стосунки, а просто припинив їх ненадовго.
Едік зустрічається з нею з того часу і не збирався кидати її. Але й зі мною він не хотів розлучатися – начебто кохає і ми багато чого пережили.
Чоловік жив на дві родини, і нещодавно дізнався, що стане татом. Його щастю не було меж! Свекруха теж зраділа, що невдовзі няньчитиме онука чи онучку, але переді мною так незручно вийшло.
Мама чоловіка знала з самого початку про те, що Едік мені зраджує. Але вирішила не лізти в наші сімейні стосунки, а просто бути поряд, на випадок, якщо мені стане гірко від того, що відбувається.
Я більше не хочу бачити та чути про цю божевільну сімейку! Один радіє, що коханці дитину зробив, а друга – що бабусею стане. Якась божевільня!
- Забереш Вовку, коли путівку мені сплатиш! У цеху гули печі. Пахло ваніллю та гарячим…
Весілля вийшло скромним - гостей тридцять, не більше. Кафе на околиці міста, білі скатертини, осінні…
Аня була приголомшена. Те, що вона випадково почула сьогодні, приїхавши без попередження до свекрухи, було…
Марії нашої не стало ще навесні. Пішла вона тихенько, на самому початку березня, коли на…
Молодий чоловік вів автомобіль, не розбираючи дороги. Їхав, як то кажуть, у нікуди. Єдиним бажанням…
– Яке щастя! Останній платіж за іпотекою та й за машину вже розрахувалися! Ми впоралися!…