Свекруха покинула ту дачу і поїхала жити в місто

Моя свекруха захотіла дачу. У мене був невеликий будиночок за містом, він перейшов мені в спадок від далекої родички, але в мене були на нього інші плани.

Я хотіла розбудувати його і згодом переїхати туди жити, тоді квартиру б здавали, поки діти не підросли б. Та чоловік з його братом вмовили мене що це буде дуже добрий подарунок для свекрухи.

Що ж, переписувати я не стала, адже потім всеодно вона перейшла б спадок нам, а брат туди нічого не доклав, то я і не хотіла потім її ділити, віддала так, щоб жила.

Аргументом стало те, що вона все життя мріяла жити в приватному секторі, саджати квіти і ростити капусту. Казала що на поверсі їй важко, що в неї вже не ті ноги і вік, тому дача буде дуже хорошим варіантом.

Але в перший же рік не вийшло нічого. Розсаду вкрали, інше що лишилося то зав’яло, чи взагалі посохло. Звісно ж за всім треба дивитися і доглядати, саме тому я вирішила з нею поговорити.

Спитала як справи і чи треба допомога, а потім, коли приїхала, зрозуміла, що вона не справляється, адже дача була для того щоб судити город, а ніякого 6ороду там і близько немає.

Я сказала що так діло не піде, я відмовилася від мрії, від житла для того щоб мама чоловіка зробила город, але вона вирішила що і жити там не буде, просто буде іноді приїздити.

Свекруха покинула ту дачу і поїхала жити в місто, тепер я прошу її назад, раз вона там нічого не робить. Якщо дача їй не потрібна, я почну сама втілювати в життя те що треба. Але я тепер погана, бо сама спочатку подарувала, а тепер забираю, от що робити?