Свекруха закохалася у молодого тренера і хоче заповідати йому квартиру

Втомилася бити на всі набати. Треба терміново рятувати свекруху, що зв’язалася з шахраєм і хоче віддати йому все своє майно. Кохання коханням, але головою теж треба думати.

Моя свекруха Олена Іванівна постійно потрапляє у різні історії. Підписала кредитну угоду на який тренажер вартістю майже у сто тисяч гривень. Скільки потім чоловік бігав юристами та судами, щоб розірвати договір, зараз навіть не згадаю.

Потім свекруха потрапила в руки шахраїв, які мало не всунули їй цілу валізу підозрілої косметики за космічними цінами. Добре, що в ту мить вона додумалася подзвонити мені, і я її витягла з лап бандитів.

Іншим разом Олена Іванівна мало не впустила у квартиру нібито газовиків, а насправді злочинців. Бригада вульгарних хлопців у фірмових комбінезонах блукала під’їздом з метою розвідати, чим можна поживитись.

Ми намагаємося нікуди одну свекруху не пускати. Поставили їй на мобільний та домашній телефони автовідповідач, щоб відсіювати телефонних шахраїв. Повісили над входом у квартиру камеру, щоб стежити за тими, хто дзвонить у двері.

Звичайно, нам досить важко постійно тримати руку на пульсі та зриватися з роботи в екстрених випадках. Все-таки ми маємо свої справи. Але що робити, це все ж таки мама, ми повинні про неї піклуватися.

Але остання подія, що трапилася зі свекрухою, це просто за межею добра і зла. Олені Іванівні пощастило на старості років закохатися.

Та в кого, у тренера зі скандинавської ходьби, який, на хвилиночку, молодший за свекруху майже на двадцять років. Симпатичний, ввічливі манери, приємний голос. І ось вже пенсіонерка уявила себе фатальною жінкою.

Почалася ця шалена історія кілька місяців тому. Свекруха довгий час нила, що їй хочеться зайнятися якимось нескладним спортом. Але який спорт доступний у її поважному віці?

Не в тренажерний зал її записувати та не на фітнес. Думали ми з чоловіком та придумали. Вирішили віддати Олену Іванівну до клубу любителів скандинавської ходьби.

Ходьба з палицями – ідеальний варіант для пенсіонерки. Навантаження досить сильне, але не виснажливе. Можна знайти компанію, щоб не було нудно. Спеціального екіпірування, крім самих палиць, не потрібно.

Загалом те, що треба. Спочатку вирішили скористатися послугами персонального тренера. Мусить хтось показати, як правильно ходити, які рухи робити руками, щоб тренування були максимально ефективними.

Тренер мені сподобався. Завжди готовий відповісти на запитання та приділити своїм підопічним додатковий час.

Ось за останнім пунктом тренер своє відпрацював на тисячу відсотків. Стільки часу моєї свекрухи приділив, що хоч у зашморг лізь від безвиході. Якби я знала, що це за чоловік, я б і близько його до нашої родини не підпустила.

На Олену Іванівну скандинавська ходьба вплинула якось відразу і надто позитивно. Пенсіонерка буквально розквітла та заколосилася. Зафарбувала сивину, змінила гардероб і почала одягатися мало не по-молодіжному.

На наші резонні питання про те, що раптом трапилося, свекруха з усмішкою Мони Лізи відповідала:
– Дещо змінилося у моєму особистому житті. Ви пізніше про все дізнаєтесь.

Каюся, я пропустила ці слова повз вуха. Ну яке там особисте життя в такому віці, не смішіть мене. Бабуся навигадувала собі казна-що й просто морочить нам голову.

Як я помилялася, я зрозуміла одного страшного дня. Свекруха оголосила, що вирішила заповідати квартиру не нашому старшому синові, майже студенту, а Денису. Ми з чоловіком не зрозуміли, який ще Денис тут намалювався.

Олена Іванівна спокійно додала, що це її тренер зі скандинавської ходьби, з яким у неї не просто роман, а справжнє почуття. Кмітливий дядько за нашою спиною обробляв стареньку, вселяв їй, що жити без неї не може, а сам підбирався до її майна.

Свекруха у нас не мільйонерка, але трикімнатна у неї є. Денис, як виявилося, сам із села, винаймає кімнату в гуртожитку. Так що квартира йому ой як потрібна.

Ми з чоловіком трохи на місці не впали, почувши новини. Чоловік, щоправда, подумав і вирішив, що коли мама захотіла заповідати свою квартиру якомусь першому ліпшому, то нехай так і буде. Мовляв, це її діло.

Але я категорично з цим не погоджуюся. Що означає “свою квартиру”? Житло потрібне нашому старшому сину, який незабаром покине гніздо і почне самостійне життя.

Олені Іванівні, взагалі, хто дорожчий якийсь там Денис чи рідний онук? Мені здається, що це в неї практично маразм, і якщо знадобиться, я піду до суду та доведу факт недієздатності. Нехай свекруха втратить свої права, зате квартира не піде в чужі руки. Так треба на благо всієї родини.