Свого часу я забезпечував тебе фінансово, – сказав мені батько. – Настав час, щоб і ти відплатила мені тим самим

Я єдина дитина в родині. Наша сім’я завжди була фінансово забезпеченою, я ніколи нічого не потребувала. Достатньо було тільки попросити, і мені купували все, що я захочу.

Батько та мама працювали на керівних посадах. Коли мені було 11 років, батько пішов із сім’ї, і батьки розлучилися. Я лишилася жити з мамою.

Батько переїхав до іншого міста, одружився, у нього з’явився син Євген.

Спочатку він надсилав гроші та постійно приїжджав до мене. Потім його візити відбувалися все рідше і рідше, потім були тільки телефонні дзвінки, а далі тато взагалі припинив спілкування зі мною. Фінансово він також перестав нам допомагати.

Але ми не бідували, мама теж добре заробляла. Я дуже вдячна їй. Мама все присвятила мені, а своє особисте життя так і не влаштувала.

Я виросла, закінчила інститут, влаштувалася працювати. Нещодавно дізналася, що батько повернувся. Живе тепер у нашому місті, винаймає квартиру.

Я навіть дізналася новий номер телефону тата, але все ніяк не могла змусити себе йому зателефонувати. Давала знати про себе моя дитяча образа.

Але згодом батько подзвонив сам і запропонував зустрітися. Я погодилась. Під час зустрічі він розповів мені, що почав випивати, тож втратив роботу. Дружина з ним розлучилася, квартира залишилася їй та дитині.

– Але ти не подумай, дочко, я вже 2 роки не вживаю, – додав батько. – Все, зав’язав.
А в кінці він додав, що було б непогано, якби я допомогла йому в цей непростий час. Йому потрібні були гроші та гарна робота.

За весь час нашої зустрічі він жодного разу не згадав, чому самоусунувся з нашого життя, чому припинив дзвонити до мене і приїжджати до нас. Хоч би просив вибачення за те, що кинув мене, промінявши на іншу родину.

Я з’ясувала, від спільних знайомих, що тато дізнався про мій фінансовий стан, тож звернувся до мене за допомогою. Перед тим, як піти, я дала йому гроші.

За кілька тижнів батько зателефонував знову, а потім ще й ще… І щоразу його дзвінки закінчувалися переказом грошей з мого боку.
Потім мені це набридло. Я сказала, щоб він влаштовувався на роботу. Тато відповів, що шукає потрібну та гідну.

Йому пропонували багато різних вакансій, у тому числі я, але батько незмінно відмовлявся. Йому потрібна була робота саме на керівних посадах із великою заробітною платою, як він звик. На менше він не погоджувався. Тому сидів удома і просив у мене гроші.

Отож, я сказала батькові, що більше грошей він від мене не отримає. Нехай влаштовується на одну з вакансій, які йому пропонують. Нема чого перебирати.

– Дочко, свого часу я тебе не так виховував, – відповів батько. – Я вчив тебе, що треба допомагати людям. Забезпечував тебе фінансово, ніколи ні в чому не відмовляв. Настав час, щоб і ти відплатила мені тим самим. А ти поводишся так, начебто ми чужі люди.

– Почнемо з того, що виховував та забезпечував мене ти лише до 11 років, – відповіла я. – Потім ти зник з нашого життя, і цей обов’язок ліг на мамині плечі. А чужим ти для мене справді став одразу після того, як кинув нас. Я не звинувачую тебе за те, що ви розійшлися з мамою. В житті всяке буває.
Просто не розумію, як ти міг відмовитись від мене? Я ж тебе дуже любила, мені так тебе не вистачало! Невже так важко було просто зателефонувати? Запитати, як у мене справи. Ти навіть із братом мене не познайомив, а тепер висуваєш претензії!

Насамкінець я вже не могла стримувати сльози, всі мої образи вирвалися назовні.

Батько мовчав, йому просто не було чого відповісти. Я мовчки пішла. Довелося викликати таксі, тому що сідати за кермо у такому стані я не могла.

За два тижні я дізналася, що батько все-таки влаштувався на роботу. Грошей у мене він більше не просив.

Днями він дзвонив, але я не взяла слухавку. Знаю, що він хоче знову зблизитися зі мною, але я поки що не готова зробити крок йому назустріч. Не можу я відпустити дитячі образи. І взагалі думаю, чи потрібно мені це спілкування? Якось жила без цього багато років.