Син вирішив одружитися, але його наречена нам не подобається, тому, що має трьох дітей, та старіша за нього

Нещодавно, синові виповнилося 25 років. Ми подарували йому машину, а він приголомшив нас новиною, що скоро одружується. Ми, звісно, раді, адже він уже не хлопчик! Давно час мати свою родину, та дітей. Але його наречена нам не подобається, тому, що має трьох дітей. Я вважаю, що цього вже достатньо для того, щоб зробити якісь висновки!

На вигляд, звичайна дівчина, не розбещена, і не вульгарна. Я б сказала, що в міру гарна. Вона була одружена, але розлучилася три роки тому. Причина невідома. За її словами, чоловік почав зраджувати, і не цінував сім’ю. Я розумію, що у житті всяке трапляється, але ж у 33 роки вона має трьох дітей! Невже не можна було обмежитись однією дитиною, знаючи, що чоловік неідеальний? Я її не засуджую, але й зрозуміти не можу.

Зрозуміло, що у 33 роки дівчина буде досвідченою. Але річ ось у чому. Вона старша за сина на 8 років.
Я знаю щасливі, та довгі шлюби, де чоловік старший за дружину, але не навпаки. Через 7 років вона перетвориться на тітку, і син почне заглядатись на інших жінок, родина буде зруйнована.

Вона з дітьми, а це означає, що вона шукає не кохану людину, а спонсора собі та дітям, хоч би як грубо це звучало. Син  хоче записати її дітей на себе, тобто всиновити їх. Я категорично проти, як і мій чоловік (його батько).

У неї, порівняно, невеликий дохід, надголодь вони  з дітьми звісно не живуть, але по одягу дітей можна зрозуміти, що грошей вистачає тільки на найнеобхідніше, а це означає, що вона претендуватиме на гроші сина. Він підприємець-початківець, і має солідний дохід. Ми подарували йому квартиру та автомобіль, жити вони збираються у нього. Її колишній чоловік сплачує аліменти, але там копійки. Загалом, усе говорить про те, що вона «полює» на його гроші.

Син збирається усиновити її дітей, тож у нього з’являться стосовно них зобов’язання. Він чинить, як справжній чоловік, але хіба це обов’язково? Складається враження, що вона їм маніпулює! Син і без того працює цілими днями, а тут така відповідальність! Потрібно пройти купу інстанцій, довести, що чоловік здатний їх забезпечити, зібрати багато документів.

Крім того, я переживаю, що жінка, яка має троє дітей, більше їх не захоче, тому власних рідних онуків ми не дочекаємося. А я не хочу ставати «бабусею» дітям незнайомої мені жінки. Я вважаю, що можна було б знайти молодшу дівчину без дітей.

Син, як на мене, поспішає. Вони знайомі пів року, а зустрічаються лише кілька місяців. З дітьми він уже знайомий, вони його полюбили. Але разом вони не мешкали. Я запропонувала їм пожити разом деякий час, й лише потім замислюватися про весілля. Якщо чесно, сподіваюся, що воно не відбудеться.

Адже, якщо все складеться, то він буде батьком чужим дітям. Нормальні чоловіки завжди хочуть своїх спадкоємців. Я турбуюся, що всі його гроші будуть йти на синів дружини, і нічого не залишиться на свого.

Щоразу, коли він приїжджає до нас, хочемо поговорити про це, але, зазвичай, не виходить. Він настільки добре розповідає про свою наречену, що ми впадаємо у ступор, і язик не повертається говорити про неї щось погане. Добре, якби він тільки одружився, але усиновлення дітей, на мій погляд, зайве.

Я розумію, що їх нікуди не дінеш, і вони будуть з матір’ю завжди, але він міг усе обернути так, щоб не мати до них жодного стосунку і не забезпечувати їх, адже у них є свій батько.
Як би ви вчинили на нашому місці? Змирилися б,  чи поговорили?