– Синку, у твоєї дружини проблеми з гігієною, – награно заволала свекруха. – Не дивно, що у вас антисанітарія

Відносини зі свекрухою Іриною Володимирівною у мене від початку складалися не просто.При першому знайомстві вона показала, що вважає мене не достатньо гарною для свого єдиного сина Павла.

Попри це, я намагалася щосили догодити, сподіваючись завоювати прихильність свекрухи.

Однак, дуже скоро зрозуміла, що даремно метаю бісер перед матір’ю чоловіка, тому вирішила триматися від неї якнайдалі.

Ситуація погіршилася після того, як Ірина Володимирівна дізналася, що я в положенні.

Свекруха одразу відчула, що ситуація виходить з-під її контролю. Вона була впевнена, що дитина зв’яже нас ще більше, і тоді розвести нас у неї не вийде.

Залишалося лише одне: довести мене до такого стану, щоб я не змогла виносити дитину.

Стривожена Ірина Володимирівна взяла сина в посилену облогу, і почала писати довгі листи, в яких нагадувала про те, що він найбільше у світі повинен любити свою матір, а також вказувала на те, що я зобов’язана підкорятися чоловікові у всьому.

– Жаль, що Маша у нас не така, – завжди згадувала наприкінці жінка.

Ці слова діяли на чоловіка, як червона ганчірка на бика. Павло ставав нервовим, все частіше дратувався, й чіплявся до мене по дрібницях.

Чоловік почав помічати те, чого раніше не бачив: ніби я недостатньо добре доглядала будинок, погано готувала, і взагалі не виявляла належної поваги до нього та його матері.

Кожний день у нас закінчувався однаково – сварками, які ставали все більш запеклими. Коли Ірина Володимирівна приходила до нас у квартиру, ситуація розпалювалася до краю.

Вона залишала за собою повний безлад, який потім доводилося мені прибирати. У досягненні своєї мети свекруха не гребувала нічим. Справа навіть дійшла до того, що вона не змивала за собою в туалеті, а все звалювала на мене.

– Синку, у твоєї дружини проблеми з гігієною. Як можна не змивати за собою? – награно обурювалася вона.

– Не дивно, що у вас вдома панує повна антисанітарія. Хоча… вона ж родом із села… я якось зовсім забула про це.

Одного разу вона навіть дозволила собі зробити різке зауваження на мою адресу в моїй присутності:

– Ця дівчинка зовсім не вміє утримувати будинок! Вам точно не варто заводити дитину. Вона про себе ще не вміє добре дбати…

Я спробувала зберігати спокій, але сльози стримати таки не вийшло. Щоб з кимось поділитися своїми переживаннями та образами, я подзвонила матері, та розповіла про все, що робила свекруха.

Мама, Лідія Петрівна, уважно вислухавши мене, зрозуміла, що справа серйозна, і вирішила написати Ірині Володимирівні повідомлення, з проханням перестати втручатися у наше сімейне життя.

– Дорога Ірино Володимирівно! Я розумію, що ви хочете найкращого для вашого сина, але мені здається, що ваше втручання призводить до сварок у молодій сім’ї.

– Моя дочка робить все можливе, щоб зберегти мир, але ваші постійні зауваження та поради, лише посилюють напругу між Павлом та Машею. До того ж ви змушуєте мою дочку нервувати, а в її становище подібне не рекомендується.

Ірина Володимирівна досить швидко відреагувала на повідомлення від свахи:

– Шановна Лідія Петрівно! Ви зовсім неправильно розумієте мою роль у житті мого сина. Я лише хочу, щоб він був щасливий, і роблю все можливе для цього.

– Ваша дочка, на жаль, не виправдала моїх очікувань, і я вважаю за свій обов’язок вказати Павлові на це. Якщо Марія хоче бути доброю дружиною, їй слід прислухатися до порад старших, а не кривити у відповідь щоразу обличчя.

Після листування зі свахою, Ірина Володимирівна одразу ж зателефонувала синові, й почала скаржитися на серце та тиск.

Причиною нездужання вона назвала нас з матір’ю, які нізащо облили її помиями з ніг до голови.

Павло, дізнавшись про це, розлютився. У його голові вже давно сформувалося переконання, що я недостатньо хороша для нього, і тепер це підтверджувалося словами матері.

Він вирішив, що має захистити честь Ірини Володимирівни, та зажадав від мене вибачень.

– Ти маєш негайно зателефонувати моїй матері, та попросити вибачення за те, що твоя мама посміла втручатися в наші справи! – Зажадав чоловік. – Краще буде, звичайно, якщо теща сама перепросить перед мамою!

– Ні, ніхто ні перед ким не перепрошуватиме! Моя мама просто хотіла допомогти, бо бачила, як я страждала. Це було зроблено з кращих спонукань, – відповіла я. – Ти ж не можеш захистити мене від нападок Ірини Володимирівни?

– Ти повинна поважати мою матір і розуміти, що вона знає краще, ніж будь-хто інший, що для нас буде правильним!

Я відмовилася виконувати вимогу Павла, і між нами стався черговий скандал.

Павло заявив, що якщо я не перепрошу, він піде з дому. Я, розуміючи, що мій чоловік зараз перебуває під сильним впливом матері, вирішила дати йому час охолонути.

Я не стала вибачатися перед Іриною Володимирівною, але Павло все одно не пішов із дому. Мені стало очевидно, що він просто хотів таким чином мене налякати.

За кілька днів Павло, трохи заспокоївшись, почав замислюватися над тим, що сталося. Йому раптом стало очевидно, що мати, дійсно, надто сильно втручається в наше життя, і що це негативно впливає на наші стосунки.

На цю тему Павло вирішив поговорити з матір’ю. Він пояснив, що ми хочемо будувати свою сім’ю самостійно, без постійного втручання.

Ірина Володимирівна у відповідь сильно обурилася, і звинуватила сина у тому, що він невдячний.

Пів року вона не давала про себе знати, сподіваючись на те, що Павло одумається і перепросить перед нею.

Оскільки цього не було, Ірина Володимирівна сама зателефонувала синові!
– Забув про те, що маєш матір? – не привітавшись, схвильовано запитала жінка.

– Не забув, але ти не мала права поводитися так, як ти поводилася, – відбив Павло.

Чоловік не збирався давати матері жодного шансу скинути на нього свою провину.

– Я все одно не прийму Машку у свою родину! – заявила Ірина Володимирівна.

– І не треба. У нас із дружиною та сином є своя, – з усмішкою відповів Павло.

Замість відповіді, Ірина Володимирівна кинула слухавку, та заблокувала сина, вирішивши, що більше з ним спілкуватися не стане.

А я ладна була її розцілувати за таке рішення, – нам її зовсім не бракувало! Я тішилася тим, що чоловік своєчасно ухвалив слушне рішення, і не пішов на поводі у свекрухи! Нарешті в нашій родині запанував мир!