Те почуття захищеності я ніколи не забуду! У цей момент я зрозуміла, що таке надійна людина і, що свою долю треба пов’язувати з тим, хто здатний тебе захистити

Якось, напередодні нового року сестра моєї подруги попросила нас допомогти провести їй новорічне свято у сільській школі, де вона працювала вчителем.

Нам тоді було по вісімнадцять років і ми з радістю погодилися, адже в таких заходах брали участь неодноразово. Вигадали сценарій, де я виступала в ролі Баби Яги.

Нарядилися, та провели дуже цікаве свято для місцевих дітей. Директорка нас похвалила, пригостила мандаринами та цукерками, і ми щасливі та задоволені поїхали додому автобусом.

Батьки мене на той час уже чекали, хвилювалися. Коли я дзвонила, щоб попередити, що затримуюсь, сказали, що на мене чекає невеликий сюрприз.

Але вражень та емоцій у мене було стільки, що я не надала особливого значення цим словам.

І ось я на порозі будинку: з абияк змитим холодною водою гримом на обличчі, з розпатланим волоссям, можна сказати, ще в образі.

Починаю роздягатися і раптом відчуваю, що щось в будинку не так. Тобто все так, тільки батьки поводяться не як завжди.

І тут я помічаю в передпокої зайве взуття. Чоловіче взуття, явно чуже. На моє безмовне запитання мама відповідає, що вона запросила мого хлопця почекати мене в нас удома.

Їй стало шкода його: що він мерзне на вулиці, дзвонить через кожні пів години й питає, чи я ще не приїхала.

Звичайно здивували вони мене обоє. Хлопець мій тоді ще не був моїм хлопцем, просто проводив кілька разів додому після дискотеки, та кілька разів у кіно сходили разом – нічого серйозного.

З мого боку – точно! А тут, виявляється, хвилюється він про мене! Мама раніше ніколи не втручалася в мої стосунки навіть з подругами, не те що з потенційними нареченими.

А тут тричі з ним телефоном розмовляла і в гості одразу запросила. Ось такі справи!

Тим часом я швиденько переодягаюся, приводжу себе до ладу і дізнаюся, що хлопець у нас уже давно. І за цей час мої вже встигли його нагодувати!

Мама показала альбом із фотографіями, серед яких було кілька моїх зображень, які мені не подобалися і які я не збиралася взагалі показувати нікому.

А дідусь, який гостював у нас у той час, влаштував бідному хлопцеві допит і дізнався відповіді на всі питання, що його цікавили.

Причому, вибравши момент, дідусь примружив одне око і показав мені піднятий догори великий палець — мовляв, співрозмовник йому сподобався.

Папа спостерігав за тим, що відбувається, і розділяв трапезу з моїм “нареченим” і дідусем. І вже пізніше сказав, що такій вразливій та імпульсивній особі, як я, саме така спокійна і врівноважена людина підходить.

Тільки молодша сестра тихенько сиділа у своїй кімнаті, й до мого приходу не виходила звідти.

Досі дивуємося з нею, як вона примудрилася збагнути, й швиденько вилучити з того самого альбому фотографії мого колишнього нареченого — моєї першої любові…

Після цього візиту мої родичі чомусь вирішили, що ми гарна пара і маємо одружитися. Не знаю, як він, але я про це тоді не думала і не збиралася заміж.

Я навіть не думала серйозно про це, коли через два тижні хлопець мій, вирішив познайомити мене зі своїм батьком та мачухою.

Причому сказав, що вони самі хочуть зі мною познайомитися. Я хвилювалася і, як виявилося, не дарма! Те, що сталося цього дня, справило на мене сильне враження!

Вже в той самий момент, як ми переступили поріг будинку, його батько показав нам свіжу місцеву газету з хвалебною статтею про колишню дівчину мого хлопця.

Це збентежило мене! Чого-чого, а такого я не могла й чекати. Потім він почав розповідати, яка вона чудова, що про неї пишуть і яка гарна вона на фото.

Виявилося, що його батьки налаштовані проти мене і, дуже хотіли бачити в наречених сина зовсім іншу дівчину.

Але й це виявилося не найдивовижніше для мене того дня. Мій хлопець підійшов до батька і спокійно сказав йому, щоб це було вперше і востаннє!

Що я його майбутня дружина і він не стерпить жодної неповаги на мою адресу. Точні слова та висловлювання я, звичайно, не запам’ятала, але те почуття захищеності я ніколи не забуду!

У цей момент я зрозуміла, що таке надійна людина і, що свою долю треба пов’язувати з тим, хто здатний тебе захистити.

Але навіть мої родичі припустити не могли, що через два місяці вони будуть танцювати на нашому весіллі! А наступний Новий рік ми зустрічатимемо з крихітним немовлям на руках.

А ми через багато років із завмиранням серця згадуватимемо цей “передноворічний сюрприз”! Не той надійний, хто леститься, а той, хто захищає! Я слушно висловилася?