Тепер працюю у дрібному бізнесі. Вистачає тільки на хліб без олії, але я нарешті вільна

Моя історія про те, в чому соромно зізнатися навіть подругам. Я спала з начальником. Боялася, що звільнить і спала. Адже основний бюджет сім’ї був на мені. Зі страхом думала, як же я буду без роботи. До речі, забігаючи наперед, скажу, що чоловік мене покинув, коли я залишилася без роботи. Йому, бачите, легше тоді одному прожити, а не тягнути всю родину.

Я звільнилася, щойно виплатила кредит за навчання сина. Начальник періодично питав, коли, мовляв, ти зможеш. Коли відмовляла, відбувався жорсткий пресинг. Одразу документи відправляв на пониження мене на посаді, когось рекомендував на моє місце тощо. Мені достатньо було зателефонувати йому зі свого кабінету і сказати, що я згодна, як тут-таки папери відгукувалися. Отака я була.

Нікому не пожалієшся, у нас такий менталітет, що жінка сама винна, значить, напросилася, сама хотіла, а він ще й молодший за мене був. Намагалася сприймати все легко, не зациклювалася, а зараз шкода себе. Загнаний кінь. Думала ще, може, набридне йому і нарешті відстане, але це тривало довго. Щоб ви розуміли, я вже була на межі, коли під час чергової відмови він через кілька днів на корпоративі почав кричати на мене, що через мене щось там пішло не так і я винна взагалі у всіх помилках.

Як мені набридло розкладати все по поличках, знову доводити при підлеглих, що саме спричинило ту чи іншу проблему, і що я взагалі не можу бути причиною. Це його доводило взагалі до сказу. У нас був загальний чат, там він мене ображав, я захищалася як могла. Це було пекло. Зараз я розумію. Я чіплялася, як той, хто падає у прірву, за повітря. Я не знала, що робити. І так щоразу.

Іноді я випивала перед роботою чарку, але вирішила, що якщо так піде, то я зіп’юся. Іноді я пускала все як є, тобто погоджувалася на все, що він пропонує. Дозволяла в кабінеті мене обіймати та цілувати. Залишав після роботи.

Вибачте, якщо сумбурно вийшло. Можете засуджувати мене, але я сказала, мені легше. Я таки звільнилася. З чоловіком розлучилася, але про це не шкодую. Він слабий, не чоловік, не помічник. Ось і все моє життя. Тепер працюю у дрібному бізнесі. Вистачає тільки на хліб без олії, але я нарешті вільна.