Тобі ж не подобається, як я готую і прибираю. Я вирішила не робити те, що не вмію. – відповіла чоловіку я

Я вийшла заміж  у тридцять років і з головою поринула у сімейне життя. Усі домашні обов’язки я взяла на себе та старалась, щоб мій чоловік був ситий, одягнутий у чистий одяг, а в квартирі було прибрано.

Згодом я народила дитину, доглядати за нею мені чоловік не допомагав. Він приходив ввечері додому і завжди говорив, що я не так зробила. А сам ніколи нічого не робив, навіть прибрати зі столу за собою не міг. Він завжди говорив, що втомлений і ніколи не цікавиться, як я себе почуваю. А я також втомлена, але нікого він цього не розуміє.

Чоловік сьогодні ввечері прийшов додому і знову скаржився та сказав, що я погано готую і прибираю. Хоч це не правда у квартирі чисто, а мої друзі і рідні завжди хвалять страви, які я приготувала.

Кожного дня я стараюсь приготувати різноманітну корисну їжу і печу смачну випічку. Назар добре харчується, але він завжди незадоволений та мені здається я йому ніколи не зможу догодити.

Колись я дуже переживала через слова чоловіка і тому старалась ще краще усе робити. Але сьогодні я вирішила, що достатньо терпіти і перестала готувати та прибирати. Якщо чоловіку не підходить, як я готую і прибираю, то хай робить все сам, а я подивлюсь чи у нього вийде краще.

Назар два тижні сам готував для себе і дітей та прибирав вдома. Сьогодні він прийшов до мене та попросив, щоб я знову готувала та прибирала. Він вибачився за свою погані слова, а я сказала, що подумаю чи хочу я знову братись за цю роботу.

– Тобі ж не подобається, як я готую і прибираю. Я вирішила не робити те, що не вмію. – відповіла чоловіку я.

Ми прожили з чоловіком п’ять років і тільки тепер я розумію, що не хочу бути хатньою працівницею і за свою роботу замість подяки слухати критику. Добре, що я це зрозуміла зараз, краще пізно, ніж ніколи.