Товариш мого батька перевернув життя з ніг на голову, що тепер робити?

Люда завжди відчувала себе старшою ніж є насправді. Особливо вона це бачила в спілкуванні з однолітками. Вона вже реалізувала себе досить непогано в роботі, тому хотіла трішки випустити пар, перепочити, тимпаче що відпустку заслужила.

Приїхала до батьків на дачу, вони тимчасово там жили. А у батька якийсь друг гостював. Спочатку жахливо їй не сподобався, а потім навіть приснився. Вона а своєму житті такого ще ніколи не бачила, не відчувала, тому було досить цікаво як все буде розвиватися, тимпаче що Кирилу вона теж сподобалася, але сказати про це її батьку він не посмів.

У батьків було своє невелике кафе, тому при першій можливості вони їхали вирішувати справи, на носі був сільський банкет, тому воли лишили гостів вдома самих на 2 дні. Кирило і Людмила спочатку навіть встигли кілька разів посваритися, а потім все як в тумані. Оговталися вже у ліжку. Під пильним наглядом батьків вони не знали що сказати, як поводити себе далі. Люда ладна була б бігти на інший кінець світу, але дороги всі замело, на носі було свято Різдва, вона приїхала не власною машиною а на таксі. Довелося лишитися. Та і батьки не сильно хотіли відпускати єдину доньку посеред ночі не зрозуміло куди.

Кирило встав, святково постукав виделкою по келиху і промовив: ” Раз така справа, то прошу у вас руки вашої дитини”. Мати вдавилася їжею, батько 3 хвилини подумав і дав свою згоду. Тільки Люда лишилася при своїх інтересах. Не хотіла вона заміж, та і різниця у них була років 16 не менше. Разом з тим, вирішила не гнівати батьків і просто сказала що подумає.

Виходили заміж уже з животиком. Плакала, тужила за молодістю і волею. А вже живуть 7 рік. Не прогадав батько, хоч спочатку і був не вражений такою ідеєю. А от мати тільки змирилася з зятем, на 7 році спільного життя. Але доля така, що ніколи не знаєш, куди тебе поверне.