– Ти чому до грошей причепилася? Зайнятися нема чим? Один поїду, і квіти сам куплю, ці собі лиши! – накричав на мене чоловік, і поїхав до матері

З чоловіком ми посварилися. Два тижні тому його мати мала день народження. Чоловік попросив, щоб після роботи я купила букет квітів, та конверт, увечері поїдемо вітати. Я купила.

Чоловік із роботи приїхав, сказав, що голова болить, матері подзвонив, сказав, що потім заїде. Пігулку випив, спати ліг, навіть вечеряти не став.

Наступного дня не вийшло, свекруха з колегами у кафе ходила. У результаті, лише за тиждень зібралися до свекрухи.

Букет, куплений тижнем раніше, стояв у вазі й чудово почував себе, хіба що троянди зав’яли, інші квіти пристойно виглядали.

Я троянди прибрала, їх всього три штуки було, решта квітів підрізала. Чоловік спитав, що роблю. Відповіла, що готую букет до транспортування до власниці.

– Заїдемо, купимо новий, залиш, — сказав чоловік, складаючи в конверт десять тисяч гривень.
– Я за нього тисячу віддала, шкода новий купувати, і без квітів подарунок суттєвий виходить.

Слово за слово, посварилися. Чоловік сказав, що я дріб’язкова, день народження у мами не кожен день, не моя справа, скільки грошей він дарує. Я у відповідь сказала, що і моїй мамі тоді десять тисяч даруватимемо.

– Ти чому до грошей причепилася? Зайнятися нема чим? Один поїду, і квіти сам куплю, ці собі лиши! – накричав на мене чоловік, і поїхав до матері.

Я сиділа, й обтікала. Квіти хотіла викинути, потім подумала, хай стоять, вони ні в чому не винні.
Приїхав чоловік пізно, нетверезий, машину біля будинку матері покинув.

Ми не розмовляли. Вранці, начебто нічого не трапилося, попросив, щоб я забрала машину. Я відмовилася, ми знову посварилися. Три дні, взагалі не розмовляли.

Чоловік тільки вчора приніс квіти, мій улюблений торт, та золоті сережки, як вибачення. Сказав, що розлютився, пообіцяв, що обговорюватиме зі мною суми, які дарує матері.

Помирилися, хоч осад залишився. А квіти, куплені для свекрухи, й досі стоять. Там бутони були, що не розпустилися.

Тільки зараз порозквітали, духмяний запах на всю квартиру. Чого кричати було? І у свекрухи вони нормально тиждень простояли б. Як вважаєте, хто з нас не правий?

Liudmyla

Recent Posts

– Не бульйон, а вода! Ти що, готувати розучилася? – Нахабно заявив співмешканець

Тоня довго сумнівалася, чи варто виходити заміж вдруге. Їй було вже п'ятдесят, і думка про…

9 години ago

— Мені потрібні двісті тисяч гривень, — заявила Галина прямо з порога. — Негайно. Оксана застигла з тарілкою в руках. Такого початку розмови жінка не очікувала

Жовтневе листя повільно кружляло за вікном, вкриваючи двір жовтим килимом. Оксана накривала на стіл, готуючись…

9 години ago

– Чому твій день народження має бути в нашому будинку? – Здивовано запитала сестра

Марія та Григорій дивилися серіал. Григорій, як дуже часто бувало, вже засинав, а його дружина…

9 години ago

— Огірки збирати час. Аріно, ти ж молода, спритна. Цього разу Аріна спробувала заперечити. — Галино Петрівно, я в туфлях… — Та кинь, — засміявся Влад. — Роззуйся і вперед

Аріна обожнювала свою однокімнатну квартиру з великою суміщеною кухнею-вітальнею. Простора кімната з панорамними вікнами заливалася…

11 години ago