– Ти могла б подзвонити мені, а не в опіку! – Обурювався Олег. – А ти міг би вже давно вирішити це питання! – Не відступала хатня робітниця. – Скільки можна знущатися з хлопчика? Ви не батьки, а просто паразити якісь!

– Я взагалі не наймалася доглядати дітей, – роздратовано заявила вона. – Каріна обіцяла повернутися за три дні, а самої вже тиждень немає.

– У сенсі? А де вона?

– Поїхала з новим кавалером відпочивати, – не без зловтіхи пояснила хатня робітниця.
***
Олег переїхав до цього великого обласного центру завдяки приятелю.

– Давай до нас у компанію тебе влаштую водієм, – запропонував Семен. – Квартиру вдвох дешевше наймати та й взагалі тут веселіше, ніж киснути у твоєму містечку.

Олег роздумував недовго. Й справді, що його тут тримає? Мати в селі з новим чоловіком живе, він їм сто років не здався.

У райцентрі він все одно житло винаймає. Дівчина його покинула, заявивши, що він красень, звичайно, але абсолютно безперспективний. І роботи до ладу немає.

Тож у свої двадцять чотири роки він був вільний, як птах.

У великому місті, звісно, було цікавіше, тільки на всі ці інтереси потрібні були гроші, а в їхній компанії водіям платили не так, щоб багато. Олег улаштувався ще й у таксі.

Цю мадам він підвозив із нічного клубу. Ефектна брюнетка в дорогих манатках була неабияк під мухою.

– Дивись, водила, довези мене цілою! – ледве ворочаючи язиком зажадала вона. – Не забудь, що не дрова везеш!

Олегу здалося, що жінка – а вона явно була старша за нього років на десять – не така вже й хмільна. Швидше, чимось засмучена.

Так і виявилось. Усю дорогу пасажирка, що представилася Каріною, скаржилася йому на життя. Мовляв, і гроші в неї є, і хата шикарна, а от чоловіка нема. Одні коз ли кругом!

Він мовчки слухав, пильно стежачи за дорогою. А потім довелося красуню проводити до квартири – вона дуже на цьому наполягала. Ледве відв’язався.

Каріна розшукала його через два дні й не стала ходити кругом та навколо.

– Ти мені сподобався. Симпатичний, спокійний, добрий – одразу видно, – заявила вона. – Познайомимося ближче?

Хоч ніхто ніколи так відверто йому себе не пропонував, Олег не розгубився й запрошення жінки прийняв.

А що? Він вільний. Вона приваблива. До того ж їй явно потрібна лише чоловіча увага, а не гроші, яких у нього немає.

Через місяць Олег уже жив у її квартирі, як кажуть, на всьому готовому.

Каріна виявилася досить заможною вдовою. Працювати їй було не потрібно, вона і йому це заборонила.

Вони разом байдикували, багато подорожували й взагалі насолоджувалися життям.

Спочатку Олегу це подобалося, але згодом його почали напружувати капризи Каріни, а особливо її пристрасть до міцного.

Сам він до напоїв був, загалом, байдужий, тож намагався відучити й Каріну. Вона сама взяла себе в руки, вирішивши, що їй потрібна дитина.

– Не хвилюйся, у тата тебе записувати не буду, – посміхнулася вона.

– Ну, чому ж? Я готовий, – Олег навіть трохи образився.

За вісім місяців їхнього роману він звик до Каріни, можна сказати, покохав її. І був не проти створити з нею нормальну родину, офіційну, з дитиною і таке інше.

Каріна ж ніяк не могла визначитися, довго вередувала, але сина народила, а ось заміж за Олега виходити відмовилася.

Мало того, за рік після появи Антона вона просто виставила співмешканця за двері.

На той час Олегові все це дуже набридло, і він розлучився з коханою чи не з полегшенням.

Крім того, у рідному райцентрі пішла із життя його двоюрідна бабуся, залишивши йому вбиту «двушку», а знайомий матері пообіцяв взяти його до себе на роботу. Він і поїхав назад.

Тільки от сина він дуже любив і нудьгував за ним. Каріні не дуже подобалося, що колишній співмешканець хоче бачити Антона:

– Батько малюкові зовсім не потрібен!

Олег – симпатичний та здоровий – виконав свою місію і тепер може бути абсолютно вільним.

З дитиною Каріні допомагала хатня робітниця Олена, з якою в Олега були дуже напружені стосунки. Двадцятивосьмирічна дівчина вважала його альфонсом і ставилася з деякою зневагою, демонстративно ігноруючи його прохання.

Тому він дуже здивувався, коли через три місяці після розлучення з Каріною йому зателефонувала саме Олена.

– Я взагалі не наймалася доглядати дітей, – роздратовано заявила вона. – Каріна обіцяла повернутися за три дні, а самої вже тиждень немає.

– У сенсі? А де вона?

– Поїхала з новим кавалером відпочивати, – не без зловтіхи пояснила хатня робітниця.

– І залишила однорічного сина самого? – жахнувся Олег.

– Не самого, а зі мною, але я не…

– Так, я зрозумів, що ти не наймалася. Я приїду за кілька годин – дочекайся мене, будь ласка.

– Ну не зовсім же я недолуга! – пирхнула Олена і кинула слухавку.

Тоді Каріна повернулася лише за два тижні. Весь цей час Антон жив у Олега, якому довелося взяти на роботі відпустку своїм коштом.

– Подумаєш! Нічого ж не сталося! – відмахнулася Каріна, коли він спробував дорікнути їй, що залишила дитини без нагляду. – Лєнка – недолуга! Могла б добре заробити, а вона влаштувала тут…

Колишня коханка сина забрала, і кілька місяців Олег знову бачив Антошку тільки через вихідні. А потім ситуація повторилася, дитина знову залишилася без нагляду.

– Знову поїхала? – переполошився Олег, відповівши на дзвінок Олени.

– Гірше, – зітхнула та. -Вона не просихає цілими днями. У зюзю не накачується, цідить червоне потихеньку. Але хіба ж так можна, коли малюк поряд?

– Щось трапилося в неї?

– Ой, та що там може трапитись? Черговий коханець звалив, ось вона страждалицю з себе і зображує!

Олег одразу поїхав до колишньої, й на власні очі переконався, що Олена нічого не перебільшувала.

– А чого ти приперся? – роздратовано здивувалася Карина. – Слухай, ти вже мені набрид! Чого ти тягаєшся сюди раз у раз?

– Сказано ж – ти не потрібний мені, ти свою справу зробив!

– Ти дитину занапастиш! – Олег рішуче відсунув жінку та пройшов до кімнати, де грав син.

Хлопчик виглядав якимось зляканим. Побачивши його, в Олега стислося серце, і він метнув у бік Каріни ненависний погляд.

Того дня вони жорстко посварилися, ледь не почубилися – зупинив їх лише несамовитий крик і плач сина. У результаті Каріна заспокоїлася і вкотре виставила Олега за двері.

Він дуже переживав за Антошку, але що міг зробити?

– Як що? Забрати дитину собі, – рішуче заявила Олена, коли її роботодавиця пішла в черговий загул, і вона повідомила про це Олега.

Як не дивно, з хатньою робітницею тепер у нього встановилися досить добрі стосунки.

– Куди? Як? На мене і так уже на роботі косо дивляться через постійні відгули. А якщо я не працюватиму, на що ми житимемо? – Розвів руками Олег.

– Загалом Каріна аліменти Антошці має платити. А вона, як пам’ятаєш, жінка не бідна.

– Ти прямо ганчірка якась, їй-богу, – обурилася Олена.

І все-таки він на щось сподівався. Протягом наступного року він разів п’ять зривався з роботи, щоб забрати сина у матері, яка загуляла.

Нервував, сварився з роботодавцем, намагався заспокоїти переляканого малюка.

Олена не витримала першою. Коли Каріна вкотре влаштувала собі «відпочинок» на три дні з пляшками червоного, хатня робітниця зателефонувала не Олегу, а в опіку.

Малюка у неосудної матері відразу забрали, а Олена з Олегом посварилися не на жарт.

– Ти могла б подзвонити мені! – обурювався він.

– А ти міг би вже давно вирішити це питання! – Не відступала вона. – Скільки можна знущатися з хлопчика? Ви не батьки, а просто паразити якісь!

Звичайно, Каріна її відразу звільнила, але Олена для себе вирішила, що так навіть буде краще. Набридло прислужувати примхливій, зарозумілій, а тепер ще й регулярно під мухою жінці, яка, до того ж і платила не надто добре.

Довелося Олегу зайнятися питанням про проживання сина з ним. Добре, хоч він був вказаний батьком у свідоцтві про народження Антона – Каріна, мабуть, тоді ще планувала будувати з ним сім’ю, тож не заперечувала проти цього запису.

Тепер колишня рвала і метала – вона не збиралася віддавати йому дитину, але й у своїй поведінці не бачила нічого дивного.

– Я найму нову хатню робітницю і няню! – палко переконувала вона суддю на засіданні. – І вживаю я не так часто. А моє особисте життя взагалі нікого не торкається!

Виглядала вона при цьому не надто добре. Ретельний макіяж не зміг приховати сліди виливів на обличчі – таки їй було не вісімнадцять років, і безслідно такий спосіб життя для Каріни вже не міг пройти.

І все ж таки суддя вагався, поки не виступила Олена, в подробицях розповівши про поведінку колишньої роботодавиці. Представник піклування її слова підтвердив.

Єдине, чого Олегу не вдалося досягти у суді, – великих аліментів. Суддя вирішив обмежитися двома прожитковими мінімумами.

– Я все одно поверну собі Антона! – прошипіла в обличчя колишньому коханцю Каріна після засідання. – І ти ще поплатишся за все, стерво! – кинула вона у бік Олени.

– Наступного разу тебе взагалі батьківських прав позбавимо! – Не залишилася в боргу та.

Олегу знову довелося переїхати до обласного центру, здавши в оренду квартиру у рідному містечку. Він влаштувався на роботу, а за Антошкою доглядає Олена, з якою у нього, здається, почався роман.

Каріна в їхньому полі зору поки що взагалі не з’являється. Дай Боже, щоб так і було. Навряд чи вона зможе взяти себе в руки…

А ви що скажете з цього приводу? Залишайте свої думки в коментарях, ставте вподобайки!