У братової дружини, виявляється, проблеми з пам’яттю! Кілька років тому брат, його дружина, та їхня десятирічна дочка зібралися у відпустку. Мама попросилася з ними. Вона ніколи ніде не була, одній їхати було страшно.
Гроші у мами були. Договір, запропонований братові, був адекватним. Мама братові обіцяла, що внучку кілька разів чимось займе, щоб брат із дружиною могли вдвох відпочити.
Обіцяла, що навіть не в їхньому готелі оселиться. Мама у нас людина слова, їй можна вірити. Брат спочатку погодився, але потім через дружину відмовився.
Невістка не хотіла, щоб мама їм відпустку зіпсувала. Що саме буде зіпсовано, вона сказати не змогла!
Мама кинула клич по знайомих.
Одна жінка теж сама збиралася на відпочинок, тож вони з мамою поєдналися, та разом з’їздили. Завдяки поїздці, жінки, з розряду знайомих перейшла в подруги.
Потоваришували вони, ближче познайомилися і здивувалися, чому раніше не знюхалися. Братова родина теж добре відпочила, відпустка пройшла на ура.
З тією ж подругою вони вирішили, що, віднині, вони будуть відпочивати разом. Почала накопичувати мама гроші на туристичну подорож до Карпат. Але стався форс-мажор, подруга злилася. Вирішила мама їхати сама.
Дружина брата в положенні, чекає на сина, це їй дається не просто, токсикоз сильний. Вирішила дружина брата, що мати повинна взяти з собою онучку.
Мовляв, брат працює, для табору картка з лікарями потрібна, невістка не може, тож нехай мама забирає внучку із собою, грошима дитину забезпечать.
Мама внучку любить. І сиділа, і помагала, і в гості забирає. Але десять днів у наметових умовах? Племінниця жодного разу в житті живу корову не бачила, жодного разу на селі не була.
В ліс вони з нею, на мою згадку, тільки декілька разів їздили. Мама не зраділа проханню, племінниця теж не горіла бажанням, їй ця поїздка зовсім не потрібна була. Але братова дружина все вирішила, все придумала, все розпланувала!
– Не візьму! Дитина не хоче, – відмовила мама.
Вона сама не хотіла, але скористалася небажанням племінниці. Дружина брата пообіцяла дочці новий телефон до навчального року, та заручилася її згодою.
Тоді мама за себе говорити почала:
– Я з походами вже звична, без благ цивілізації обійдуся, не хочу псувати собі відпустку компанією зніженої внучки!
Дружину брата понесло! Брат, звісно, все на гормони списав. Він не бачить недоліків у дружині, любить її, дивиться через рожеві окуляри.
Дружина брата маму вмовляла, благала, потім лаятись почала, звинувачувати, маніпулювати. Мама й онуку не любить, і онука не чекає, раз не може дати жінці в положенні десять днів відпочинку і таке інше!
Мама про ту відпустку згадала, коли родина брата її кинула. Докорила невістці:
– З тобою в сусідньому готелі хотіли жити, що ти сказала? Тобі відпочинок зіпсують! А підліток, якому начхати на цей похід, зі мною в одному наметі, мені відпочинок не зіпсує?
Невістка заявила, що такого не було! Не пам’ятає вона нічого про жодну відпустку, ніхто з ними не просився! Ось так!
– Жінки в положенні погано розуміють, їй зараз не до спогадів, — заступився брат за дружину.
– Ну, не знаю за всіх жінок! А твоя нормально розуміє, вигадала ж, куди можна дочку прилаштувати, — сказала я братові.
Мама поїхала сама. Жодні умовляння братові не допомогли. Натомість дружина його допекла, він узяв відгули, пройшов з дочкою лікарів, й відправив її до літнього табору на три тижні.
Зміг же! Знайшов можливість, як закортіло! Одразу б так, чого до мами пристали?
Невістка й досі ображається на маму. Не взяла мама з собою онучку, значить, не любить її! Бажання відпочити спокійно, та кохання до онучки, як взагалі пов’язані?
Навіть батьки можуть їздити відпочивати без своїх дітей, що тут такого? А тут бабуся та онука, яка взагалі нікуди їхати не хотіла, тільки заради гаджета погодилася, не уявляючи, що її чекало б!
Хитра у брата дружина, «пощастило» йому! Маму тільки шкода, бо я впевнена, що навіть на відпочинку материнське серце заходиться від образи!
- Тобто, як це вигнав? - Та ось так, синочку. Взяв і вигнав. Десять років…
Ліка та Микола вийшли з дому своїх друзів, де весело відзначали день народження, й попрямували…
Анна переставила фігурки на полиці, паралельно стираючи пил рукавом. Щоп’ятниці вона влаштовувала генеральне прибирання –…
Ключі лежали на кухонному столі. Акуратно. Наче після церемонії передачі влади. - От і все,…
— Отже, люба, — Єгор, її молодий чоловік, стояв посеред вітальні й уважно дивився на…
- Ти завжди всім незадоволена! – вигукнув Андрій, стискаючи кулаки. - Що б я не…