Українці залишаються об’єднаними і допомагають один одному в скрутну хвилину. Кожен, хто як вміє, намагається принести користь, зробити свій внесок. Українка Ольга Біла, яка вже шість років проживає в Фінляндії у місті Вантаа, що у передмісті Гельсінкі, вирішила, що буде допомагати діткам, які постраждали від російської агресії та українським біженцям.
Жінка, родом зі Львова, займається випічкою корисних тортів, які не містять глютену та цукру й підходять для веганської або кето-дієт. Українка запропонувала своїм клієнтам замовляти торти з оформленням, яке так чи інакше пов’язане з Україною. Кошти від продажу таких десертів вона скеровує у благодійні організації. Про це повідомляє ЦЕ EASY з посиланням на фінське видання Yle.
Як зізналася Ольга повномасштабне вторгнення росії в Україну стало для неї величезним потрясінням.
«Я була в шоці. Не знала, що робити та як жити тут, у Фінляндії, далеко від України. Але потім у мене з’явилася ідея, як я можу допомогти українцям, які приїхали до Фінляндії, та українцям, які залишилися в Україні, і водночас підбадьорити себе і знову знайти бажання працювати. Це ідея була більш ніж геніальною. Торти купують або родичі біженців, або ті, хто підтримують Україну. Усі дуже раді тортам. Я ніколи не бачила такої радості», – розповіла львів’янка.
Торти виконані в синьо-жовтих кольорах, також клієнти замовляють традиційні українські візерунки вишиванки, український герб. Є й більш незвичайні та оригінальні варіанти, наприклад, торт з логотипом Anonymous та українським прапором або сім’я Сімпсонів, що розмахує українськими прапорами.
У міру своїх сил і можливостей у випіканні тортів Ользі допомагає її чоловік. Також він працює волонтером-перекладачем для українських біженців. У Фінляндії подружжя планує надалі допомагати українцям, зокрема й новими тортами.
Дівчинка на інвалідному візку приїхала до притулку для тварин і хотіла забрати додому найнебезпечнішого собаку:…
Та ніч почалася мирно. Я складала білизну, коли раптом з вітальні пролунав крик Лілі: -…
Оля пам'ятала той день до дрібниць. Три роки тому, а наче ціла епоха. Олексій кинув…
– Може, не будемо так коротко? – із сумнівом запитала перукарка, оглядаючи майбутній масштаб робіт.…
- Мамо, ти чого так довго? У нас два дні всього, а ти годину вже…
У Насті не стало батька. Мама повідомила їй про це тихо й швидко, ніби це…