Ця історія про перше випробування на шляху до щастя. Хочу поділитися з вами цікавою і тепер уже кумедною історією, яка сталася два роки тому. Зараз я вже простіше дивлюся на людей і на їх вчинки, адже своє здоров’я і нервова система дорожче, ніж пересуди!
З чоловіком познайомилася близько трьох років тому і ми тут же почали придивлятися одне до одного, проводити більше часу разом. Після перших місяців букетно-цукеркового періоду, ми вирішили жити разом і познайомитися з батьками.
У мого чоловіка є старший рідний брат, який вже одружений близько 9 років. Коли я побачила перший раз ось цю саму дружину, то у мене пробіг холодок по спині і я відразу зрозуміла, що я в її плани не вписуюся, адже вся увага була прикута до неї.
І ось ця особа вирішила позбутися мене в прямому сенсі цього слова, але, напевно, мій ангел-охоронець допоміг мені впоратися з цією проблемою і подолати її.
Виявляється, що невістка почала влаштовувати «випадкові зустрічі» моєму чоловікові з її подругою. Для мене це просто був шок.
Чоловік сміявся і говорив, що це неприємно, адже у нього є я і любить він тільки мене, та й взагалі на ці приколи не варто звертати увагу. Я була в люті, хоча намагалася цього не показувати. Навіть не знаю, як мені це вдавалося!
І ось в черговий раз на дівич-вечорі, в розмові я чую розповіді про ту невістку, її родину і мене як би облило холодною водою. Невже бувають такі збіги?
Виявляється, що та подруга, з якою знайомили мого коханого виявилася моєю подругою. Ось це поворот ситуації! Звісно, ніхто ні про що не підозрював і не знав крім мене і коханого!
Я навіть не знаю, як саме все вирішилося, але я точно зробила висновок, що довіряти людям не можна, навіть якщо вони твої нібито «родичі»!
Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев'яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця…
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…