Ця історія про перше випробування на шляху до щастя. Хочу поділитися з вами цікавою і тепер уже кумедною історією, яка сталася два роки тому. Зараз я вже простіше дивлюся на людей і на їх вчинки, адже своє здоров’я і нервова система дорожче, ніж пересуди!
З чоловіком познайомилася близько трьох років тому і ми тут же почали придивлятися одне до одного, проводити більше часу разом. Після перших місяців букетно-цукеркового періоду, ми вирішили жити разом і познайомитися з батьками.
У мого чоловіка є старший рідний брат, який вже одружений близько 9 років. Коли я побачила перший раз ось цю саму дружину, то у мене пробіг холодок по спині і я відразу зрозуміла, що я в її плани не вписуюся, адже вся увага була прикута до неї.
І ось ця особа вирішила позбутися мене в прямому сенсі цього слова, але, напевно, мій ангел-охоронець допоміг мені впоратися з цією проблемою і подолати її.
Виявляється, що невістка почала влаштовувати «випадкові зустрічі» моєму чоловікові з її подругою. Для мене це просто був шок.
Чоловік сміявся і говорив, що це неприємно, адже у нього є я і любить він тільки мене, та й взагалі на ці приколи не варто звертати увагу. Я була в люті, хоча намагалася цього не показувати. Навіть не знаю, як мені це вдавалося!
І ось в черговий раз на дівич-вечорі, в розмові я чую розповіді про ту невістку, її родину і мене як би облило холодною водою. Невже бувають такі збіги?
Виявляється, що та подруга, з якою знайомили мого коханого виявилася моєю подругою. Ось це поворот ситуації! Звісно, ніхто ні про що не підозрював і не знав крім мене і коханого!
Я навіть не знаю, як саме все вирішилося, але я точно зробила висновок, що довіряти людям не можна, навіть якщо вони твої нібито «родичі»!
– Дякую вам величезне, що виручили, – Поліна втомлено притулилася до одвірка. - Без вас…
Таня розгублено дивилася на дівчинку, - така маленька, худенька, наче горобчик. - Таню, ну ось…
В автобусі було нестерпно жарко, відкриті люки та вікна не рятували втомлених пасажирів від духоти,…
— Андрюшо, ти не бачив мій синій шарф? Той, що ти подарував мені на минулий…
— Я не зрозуміла, Таню, це якийсь святковий жарт чи що? — з витягнутим від…
Валерій спішно поїхав у рейс і, поспішаючи, забув закрити пошту. Ноутбук стояв на кухонному столі,…