У нас із чоловіком п’ятеро дітей, а він змушує їхати на заробітки за кордон

Історія така. Ми познайомилися три роки тому на сайті знайомств. Зустрічалися три місяці, все було гаразд. Потім вийшло так, що я залетіла.

У мене вже є троє дітей від першого шлюбу, старшому п’ятнадцять років було, дочці одинадцятий та молодшому синові три роки. Мій хлопець сказав що дитину залишимо, якщо вже так вийшло. Потім вже на УЗД ми дізналися, що буде двійня.

Не знаю, якби нам хтось сказав, що так все обернеться, я напевно зробила б аборт. Але потім було вже пізно.

Житла свого у нас немає, вирішили винайняти квартиру спільно, а потім вже після появи дітей розписатися. Ми працювали обидва і щось встигли зібрати, трохи, але вистачило на поганеньку квартиру, зате трикімнатну.

Решту збирали по родичах і ще його брат допоміг, оформив кредит. За договором ми маємо ще віддати залишок розстрочки за квартиру. Але це була така радість, ми заїхали до своєї квартири!

Найскладніше почалося, коли зʼявилися діти. У них проблеми зі здоров’ям, потрібно було багато обстежень, які коштують чи мало. Чоловік працював тоді вахтою їздив у обласний центр. Але мені було дуже важко поратись самій і він звільнився звідти.

Знайшов роботу на заводі, грошей постійно не вистачало. Натомість він тепер більше часу проводив вдома. Але ми швидко зрозуміли, що це було зовсім не на благо. Почалися скандали просто на порожньому місці.

Увесь час нестача грошей, я вся змучена, він стомлений. Нескінчені крики дітей, до нас навіть приходили з перевірками органи опіки, але відстали від нас, бо у нас нормальна родина, ніхто не п’є або щось інше.

Потім взагалі жах, я дізналася, що захворювання у двійнят спадкове, бо у сестри чоловіка таке ж. На цьому ґрунті теж почалися скандали, оскільки він повинен розуміти, що його вина тут є.

Але ж він має тоді якось компенсувати це? Роботу міняти він не поспішає, підробітки брати теж. Я медсестра, тому навіть якщо і вийду на роботу, ну скільки зможу заробити, і так зрозуміло не багато.

Останнім часом він почав випивати інколи. Раніше ніколи з цим проблем не було, але одного разу він прийшов з роботи й так агресивно влаштував скандал, я злякалася не на жарт. Думала підійме на мене руку.

Я в розпачі, не розумію, що робити. З чоловіком ми так і не розписалися, тож квартира, фактично, моя та дітей. Але ж не виганяти його. Та й що це вирішить?

З родичів у мене тільки мама та сестра, але вони не поспішають мені допомагати. Мама взагалі сказала, ви чим думали коли дітей планували? Тепер навіть не чіпляйся, мені трьох вистачило. Вона сиділа з моїми дітьми. А сестра має своє життя, її чоловік взагалі забороняє їй нам допомагати.

Я не засуджую їх, просто іноді прикро. Діти не бачать нічого, я вже мовчу про те, щоби поїхати кудись відпочивати. На один одяг зараз потрібно стільки грошей. А ліки… Вся допомога на них йде.

І ось нещодавно чоловік прийшов і каже, що йому запропонували гарну роботу за кордоном, що треба їхати вдвох. Він якимось дивом домовився зі своєю мамою, що вона забере до себе поки що молодших, а ми зі старшими поїдемо туди.

Їх до школи там влаштуємо, а самі працюватимемо. Рік там попрацюємо, віддамо залишок за квартиру, закриємо кредит і потім повернемося додому.

А я не розумію, як можна залишити маленьких дітей на бабусю, та ще з їхніми проблемами зі здоров’ям. Та й у нас здоров’я не надто багато. Поїхати кудись в чужу країну, щоби ще невідомо що там отримати.

Загалом, у нас не будинок, а поле бою. Ніяк не можемо знайти рішення, я плачу щодня. А він сказав, що якщо я не поїду, він поїде сам і взагалі не повернеться. Я шокована і не бачу виходу з цієї ситуації.