У нас із дружиною спільний бюджет – загальний банківський рахунок. І ось нещодавно мені прийшло сповіщення, що з рахунку списалася значна сума грошей. Я одразу зателефонував дружині.
-Хочу деякі курси купити, потім тобі все розповім, – квапливо сказала вона.
-Тоді плати зі своєї половини, – попросив я.
Я так і не дізнався у дружини, що це за курси, але з кожним днем помічав, що вона стає веселішою та окриленою.
Пізніше дружина зізналася мені, що за допомогою цих курсів вона стане успішною та щасливою.
Я, звичайно ж, посміявся, але якщо її радує, то нехай проходить свої курси. Через деякий час її веселий настрій зник.
-Що трапилося? Чому така сумна? – поцікавився я у дружини.
-Не хотіла тобі говорити, але, мабуть, доведеться. Пам’ятаєш я брала половину грошей, щоб сплатити курси? – Запитала дружина. -Так ось, насправді вони коштували не п’ять тисяч, а п’ятдесят, виходить, що сорок п’ять тисяч я взяла в кредит.
-Ти жартуєш? – Запитав я.
-Ні, мені пообіцяли, що після курсу я зможу дозволити собі будь-які гроші, – здивувала мене дружина.
У мене просто не було слів. Вона взяла кредит, щоб пройти курси успішного успіху, а в результаті стала більш нещасною та бідною. Могла хоча б зі мною порадитись, перш ніж кредити на будь-яку нісенітницю брати!
Того вечора листопадовий дощ хльостав у вікна їхньої столичної квартири, наче хотів змити з фасаду…
Павло стояв на порозі своєї квартири, ніяк не наважуючись подзвонити у двері. Там, за дверима,…
– Таня! Ти? – гукнула Наталя Семенівна жінку у старому зеленому плащі. Вона була одягнена…
- Пані, не знаєте, автобус уже пішов? - до зупинки підбіг захеканий мужик. Саме мужик,…
Він брів нічним містом, сильно хитаючись, після прийняття доброї порції міцного. Куди забрів? Його це…
Їх завжди було троє, з дитячого садка. Смішно зізнатися, але в сорок два роки Ніна…