У неї був нормальний чоловік, гарна сім’я, а їй захотілося гарних слів! Ну що ж, зате був у її житті чоловік із квіточками

Наталя, колишня дружина брата, сама пішла від Іллі. Він якось прийшов з роботи, вдома ні дружини, ні сина, ні їхніх речей, ні техніки!

Лише холодильник, пральна машина та ноутбук Іллі залишилися. Він Наташі подзвонив.

Наташа Іллі сказала, що давно хотіла піти, зустріла нормального чоловіка, який дарує квіти, дбає, каже компліменти.

Ілля поцікавився, чому не можна було сісти, та все обговорити? Наташа, нібито, злякалася, що Ілля може ненормально відреагувати, тому свій вчинок обставила саме так.

Мій брат із тих людей, від яких жодного лагідного слова не дочекаєшся. Він прямий, чесний, якщо допомагає, то ділами, а не словами.

Він завжди був таким, серйозним, трохи нелюдимим. З дівчатами в нього не ладналося.

Пам’ятаю, як, навчаючись на першому курсі, він пів року не міг наважитися запросити на побачення однокурсницю, просто не знав, що сказати.

Домашньою роботою брат не гидує. Ми свого часу жили втрьох: я, мама та Ілля. Ніколи з ним проблем не було: сам і приготує, і підлогу помиє, і пил протре. Він не має шкідливих звичок.

Наташу Ілля полюбив сильно й одразу. Спочатку вона маринувала його, потім, коли зрозуміла, що Ілля дуже надійний чоловік, зробила крок назустріч.

Вони почали зустрічатися, потім одружилися, і майже одразу у них з’явився син.

Під час декрету Ілля допомагав дружині. Вечорами, у будні, та усі вихідні, він не відходив від сина. Якщо мама просила, щоб Ілля приїхав, то він брав із собою дитину, та пляшечку з молоком.

Я йому дзвонила, питала, чим займається, він то в парку з коляскою гуляв, то пелюшки гладив, то вечерю готував.

Мені Наталя згодом почала скаржитися. Казала, що вийшла заміж за ведмежий сухар: ні квіточки, ні лагідних слів, ні сюрпризів.

На подарунки скаржилася: вона натякала на каблучку, а він сплатив їй протезування зуба. Вона погоджувалася, що протез набагато важливіший, але ж це не подарунок, от каблучка – подарунок.

Після декрету Наташа вийшла на роботу, та закрутила роман із колегою. Були в неї й квіточки, і цукерки, і ласка. Квіти тільки доводилося викидати дорогою додому.

Інколи, ночувати стала не вдома. Іллі казала, що до бабусі, якій погано стало, їздила. Наташа змінилася, почала виглядати яскравіше, щасливіше.

У мене була думка, що хтось у її житті з’явився, але я нікуди не лізла.

Вже після розлучення ми з Наташею випадково зустрілися. Я теж спитала, чому вона пішла таким чином. Наташа зізналася, що почала боятися Іллю.

Їй здавалося, що він щось підозрював, не так на неї дивився, в тихому вирі чорти водяться, мало що міг зробити. Стало зрозуміло, що Наталя за роки шлюбу не спромоглася дізнатися Іллю.

Квартиру Ілля звільнив. Після розлучення, свою половину переписав на сина. Спочатку винаймав квартиру, потім іпотеку взяв.

Наташа з дитиною жили у нового чоловіка. Щоб син не заважав, Наташа намагалася частіше відправляти його до Іллі.

Так склалося, що в результаті племінник став їздити до тата кожні вихідні. Ілля щоп’ятниці забирав сина з садка, у понеділок вранці відвозив до садка.

У вихідні вони вдома не сиділи. То походи, то гірки, то різні розваги. Іноді мама з ними ходила, іноді мене з собою звали.

Маленька ложка дьогтю була, але була пом’якшувальна обставина. Ілля платив Наталці лише аліменти. Якщо вона просила ще гроші на щось, він не давав.

Брат відкрив накопичувальний рахунок, куди він щомісяця відкладає гроші синові на майбутнє. Якщо дитині щось було потрібно, коли син був у тата, то Ілля купував.

Поки Наташа була одружена, їхня квартира здавалася. Гроші Наташа витрачала на нову родину. Ще постійно про Іллю говорила, що він тисне.

Але, не довго Наталка прожила в новій родині. Невдовзі, вона вдруге розлучилася.

Як сказала, втомилася знімати локшину з вух: чоловік їй зраджував, постійно брехав, гроші завжди кудись витрачав. Повернулися Наташа із сином у свою квартиру.

Щойно повернення відбулося, Наташа повідомила Іллю, що відтепер син у вихідні ночуватиме вдома. Спати вона, нібито, сама боялася!

У сенсі, що перебувати вночі одній у квартирі страшно. Натомість запропонувала інший варіант.

Ілля міг би у вихідні знаходитись у неї вдома, щоб спілкуватися із сином. Навіть обіцяла, що обладнає йому ліжко-місце у дитячій кімнаті.

До ворожки не треба було ходити – Наташа вирішила повернути Іллю! Пожила у шлюбі з квіточками та порожніми обіцянками, не сподобалося!

Знову за кам’яний мур захотіла! Вона це й не приховувала. Мені дзвонила, випитувала, чи є хтось в Іллі.

Брат зробив так: з ранку сина забирав, ввечері привозив. Я питала, чи немає у нього бажання зійтися з Наталкою, заради дитини.

Він сказав, що Наталя його зрадила, більше, як жінка, вона для нього не існує.

Коли у Наташі з’явився інший чоловік, знову все змінилося. Щоп’ятниці, після школи, племінник з потрібними підручниками їхав до тата, у понеділок вранці Ілля відвозив дитину до школи.

До шлюбу у Наташі справа не дійшла. Чоловік випив, підняв руку, вона його вигнала. І знову завела шарманку про страх спати на самоті.

Ілля майже погодився, щоб син у вихідні ночував удома, але тут уже у племінника голос прорізався. Племінник сказав мамі, що проводитиме вихідні у тата, і спатиме теж у тата.

Наташа після цього нам із мамою всі телефони обірвала: Ілля налаштував дитину проти рідної матері!

Нічого вона не досягла, зате образилася, що син став на бік тата вихідного дня, і сказала, що Ілля взагалі може забрати сина до себе жити.

Брат так і вчинив. Був суд, щодо визначення місця проживання дитини. Наталю зобов’язали платити аліменти!

Я не думала, що брат стягуватиме гроші з колишньої дружини, але Ілля вважає, що це гроші дитини, тому Наташа зобов’язана платити! Аліменти він теж відкладає на рахунок, і сам не припинив його поповнювати.

Племіннику незабаром п’ятнадцять років. Маму він бачить раз на кілька місяців. Найчастіше, Наталя не може, бо у неї робота та низка чоловіків.

Брат також має жінку, але він її ні з ким не знайомить. Каже, що одружуватися більше не планує, вона в курсі, вона одна виховує дитину, він їй допомагає грошима.

Наташа вважає, що Ілля забрав у неї сина. Раніше вона через роботу не могла бачити сина, коли дитина цього дуже хотіла.

А зараз племінник любить маму, але йому вже майже нічого не потрібне, він уже не маленький. І це також вина Іллі!

Але ж брат теж був батьком, який не проживав із дитиною. І вони не віддалилися, Ілля все зробив, щоб не втратити сина. Наташі ж, простіше звинуватити у всьому Іллю!

Мені шкода Наташу! У неї був нормальний чоловік, гарна сім’я, а їй захотілося гарних слів! До чого це спричинило?

Вона так і бігає, та шукає своє щастя! Чоловіки у неї все гірші й гірші! Зараз із любителем випити  живе. Ну що ж, зате був у її житті чоловік із квіточками! Не думаю, що воно того варте! Ви зі мною згодні?