У Роми не виходить пояснити дружині, що я до візиту його тітки не маю жодного відношення. Невістка рогом уперлася – я псую їм життя, все через мене

Живу в одному будинку із сином та його родиною. Син до шлюбу квартиру купив. Покійний колишній чоловік залишив йому невелику спадщину, ще й кредит син брав. Потім квартиру здавав, та достроково його погасив.

З’явилася у Роми жінка. На побачення від мене їздив, коли вони вирішили рухатися далі, то Рома перебрався до себе. Жінка до нього переїхала.

Рома нас познайомив, все чин за чином. Перший погляд: звичайна жінка, нічого особливого. Вони одружилися, дитина з’явилася, і як гриби після дощу почали вилазити особливості невістки!

Ключів від квартири сина на постійній основі я ніколи не мала. Тільки на час відлучення давав. У гості до них не ходжу, мені й удома добре.

Як живуть – намагаюся не знати. Сусіди розповідають про крики, але я не потураю. Не хочу бути в курсі. З онуком гуляю, коли просять.

Іноді сиджу з ним у себе вдома, коли просять. Млинці та пироги не передаю. Тримаюсь від них, якомога далі. Все одно невістка мріє переїхати!

Не хоче невістка жити поряд зі мною. Усім каже, що квартира гарна, але, жити треба якомога далі від батьків. Аж язик свербів пораду дати: купила б сама житло якомога далі від мене, і жила б собі.

Але знайшовся у невістки привід! Привід для лайки, для істерик. Якось їздили вони родиною відпочивати. Відпочивали у санаторії, недалеко від міста.

Рома мені ключі залишав, щоб годувати кота, та хом’яка. Не вперше годувала. Зайшла, насипала, налила, клітину почистила, пішла. Все! Сама не люблю, коли в мене вдома сторонні є.

Поки сім’ї сина не було, зв’язалася зі мною сестра колишнього чоловіка, тітка сина. Їхню родину на весілля запросили, вони чули, що Рома купив квартиру, але його номера у них немає.

Вони шукали, де зупинитися в нашому місті. Режим гостинності вмикати не стала, до себе не покликала, відправила тітку до Роми.

З сином я зв’язалася, повідомила про становище тітки, спитала, чи дати його номер.
– О, тітка! – зрадів син. Звичайно, дай!

Між собою вони домовилися, син дзвонив, просив, щоб видала тітці ключі від квартири. Я дала, як тільки вони приїхали. Їх троє було: тітка, її чоловік, та їхній старший онук. Кішку та хом’ячка вони взяли на себе.

Ось дивіться: щоб дати тітці номер Роми, спитала в нього самого; я нікого не запрошувала, нічого не дозволяла, це Рома гостей запросив; ключі передала, на прохання власника квартири!

От якби Рома і невістка нічого не знали, повернулися б додому, а там люди, ось тоді моя вина була б. Чому невістка мене у всіх смертних гріхах через цих гостей звинуватила?

Гості переночували дві ночі, повернули ключі, та поїхали. Перевіряти, та ходити по квартирі, не стала. Син дозволив, якщо і є наслідки – його головний біль!

– Ми переїжджаємо! Продаємо цю квартиру, купуємо іншу. Я не хочу жити в одному будинку з твоєю матір’ю! Якого біса вона дала ключі? Якого біса у нас удома жили якісь родичі? — репетувала невістка.

Це я до них за онуком зайшла, щоб Рома та невістка речі після санаторію розібрали, та поїсти приготували.

– Це не мої родичі, — сказала невістці! Ключі дала на прохання твого чоловіка. Ти претензії не на адресу пред’являєш. Не на ту людину сердишся. Але якщо тобі так легше, то я буду козою відпущення!

Онука забрала до себе, бо бажання йти гуляти пропало.

У Роми не виходить пояснити дружині, що я до візиту його тітки не маю жодного відношення. Невістка рогом уперлася – я псую їм життя, все через мене!

Я вже сама думаю: хай переїжджають, хай хоч на інший кінець світу поїдуть. Двадцять перше століття на подвір’ї, з Ромою та онуком телефоном, чи по відео спілкуватимуся.

У світі стільки жінок, а Рома знайшов собі альтернативно обдаровану! Жіночка має величезну проблему з логікою! Купила якось онуку книжку із загадками та логічними завданнями.

Рома, невістка та онук у гості зайшли. Я внуку завдання читала. Онук правильно відповідав, а невістка втручалася, казала, що відповідь помилкова.

Довелося розжовувати. Так і з ріднею Роми: його волею вони у квартирі ночували, логічно на Рому злитися, а вона мене винуватить! Особлива в мене невістка! Поталанило ж! Ви також вважаєте мене винною?